загрузка...

Правопорушення — це суспільне небезпечне (шкідливе) протиправне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, що тягне «в собою юридичну відповідальність.

Ознаки правопорушення:

1. Протиправність. Поведінка суб’єкта суперечить встановленим правовим приписам.

2. Суспільна небезпека. Поведінка суб’єкта містить наявність шкоди.

3. Винність. Поведінка суб’єкта, який усвідомлює протиправ-,н:ість свого діяння та його наслідків.

4. Карність. Поведінка суб’єкта передбачає застосування заходів державного примусу.

Склад правопорушення — це сукупність об’єктивних та суб’єктивних ознак вчиненого діяння, які дозволяють кваліфікувати його як правопорушення.

До складу правопорушення входять такі елементи: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона. За відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення відповідальність м нього неможлива.

1.Об’єкт правопорушення — порушене матеріальне чи нематеріальне благо: власність, життя, здоров’я громадян, суспільний порядок, суспільні відносини, що захищаються нормами права.

2. Об’єктивна сторона правопорушення — сукупність зовнішніх озна к, що характеризують дане правопорушення:

— протиправне діяння;

шкідливий результат, що спричинився; причинно-наслідковий зв’язок між діянням і шкідливим результатом.

3. Суб’єкти правопорушення — фізичні і юридичні особи. Фізичні особи як суб’єкти правопорушення повинні володіти деліктоздатністю, тобто здатністю нести юридичну відповідальність. Вік настання юридичної відповідальності фізичної особи е різним, що визначено в окремих галузях законодавства.

4. Суб’єктивна сторона правопорушення — сукупність ознак, які характеризують суб’єктивне (психічне) ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме — вина, мотив, мета правопорушення.

Обов’язковою серед них є вина — безпосередній вияв психічного ставлення до вчиненої шкідливої дії (або бездіяльності) та її негативних наслідків.

Форми вини:

1) умисел:

— прямий — усвідомлення особою протиправності своєї поведінки та бажання настання шкідливих або небезпечних наслідків;

— непрямий — усвідомлення протиправності своєї поведінки, але байдуже ставлення до настання можливих негативних наслідків;

2) необережність:

— протиправна самовпевненість — усвідомлення протиправності свого діяння і легковажний розрахунок на можливість запобігання негативним наслідкам;

— протиправна недбалість — усвідомлення протиправності своєї поведінки та небажання настання негативних наслідків, які в силу професіоналізму та посадового становища можна і треба було передбачити.

Мотив — це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її скоїти правопорушення. Найпоширенішими мотивами є користь, помста тощо.

Мета — це уява особи, котра скоює правопорушення, про бажаний результат, до якого вона прагне. Так, метою крадіжки є заво-лодіння майном, метою вбивства — позбавлення життя іншої особи та ін.

 

Загрузка...