загрузка...

Конституційне право є основоположною галуззю права, на якій грунтується уся правова система України. Конституційне право дістало назву від латинського слова constitutio — конституція, яке означає «встановлення», «устрій». Норми Конституції є вихідними для всіх інших галузей права.

Предмет конституційного права — коло суспільних відносин, що виникають у процесі організації та здійснення публічної влади.

Види конституційно-правових відносин:

1) відносини політичного характеру, що характеризують якісні риси держави (державний суверенітет, форму правління, форму державного устрою, державний режим, загальні засади організації та функціонування політичної системи тощо);

2) найважливіші економічні відносини, що є основою економічної системи держави (характеризують існуючі у суспільстві форми власності, механізм її захисту, способи господарської діяльності тощо);

3) відносини, що характеризують принципові взаємозв’язки держави з особою і становлять основи правового статусу людини і громадянина (громадянство, основні права, свободи, обов’язки особи та ступінь їх гарантованості з боку держави тощо);

4) відносини з приводу організації та діяльності органів державної влади, взаємозв’язок найголовніших ланок державного апарату;

5) відносини, що складаються у процесі реалізації права народу на самовизначення, а також відносини, пов’язані з державно-те-риторіальним і адміністративно-територіальним устроями;

6) відносини, які визначають діяльність органів місцевого самоврядування.

Структура конституційно-правових відносин:

1. Суб’єкти:

— фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства);

— спільноти людей (народ, який є джерелом влади в Україні);

— держава та її складові частини (наприклад, Автономна Республіка Крим);

— органи державної влади та місцевого самоврядування, депутати, політичні партії та масові громадські організації.

2. Об’єкти: політична влада, державна територія, майнові цінності (об’єкти власності), дії (голосування під час виборів), особисті немайнові блага (недоторканність особи, таємниця листування).

3. Зміст: суб’єктивні юридичні права і обов’язки суб’єктів відносин.

Метод конституційно-правового регулювання — це сукупність способів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що становлять предмет конституційного права.

У конституційному праві використовуються такі основні методи правового регулювання:

— установчий метод — закріплення факту існування конкретних державно-правових явищ (ст. 1, 75, 102 Конституції України);

— метод зобов’язання — покладання обов’язку на конкретних суб’єктів (ст. З, 84, п. 1 106 Конституції України);

— метод заборон — заборона вчиняти певні дії (ст. 15, ст. 17 Конституції України);

— метод дозволу — встановлення прав та свобод людини, визначення компетенції державних органів (ст. 24, 89, 107 Конституції України).

Конституційно-правові норми — це встановлені або санкціоновані державою загальнообов’язкові правила поведінки, які регулюють конституційно-правові відносини.

Особливості норм конституційного права:

1) регулюють суспільні відносини, що безпосередньо стосуються здійснення народовладдя;

2) установлюють порядок створення інших правових норм, який є обов’язковим для інших галузей;

3) мають вищу юридичну силу щодо інших правових норм;

4) відрізняються особливою структурою (для них не є характерною тричленна структура — гіпотеза, диспозиція, санкція).

Інститут конституційного права — це система норм, що регулюють однорідні й органічно пов’язані між собою конституційно-правомірні відносини в межах даної галузі права. У конституційному праві України розрізняють такі правові інститути: основ соціально-економічної системи, правового статусу особи, форми держави, виборчого права, парламенту, президентства, місцевого самоврядування та ін.

Конституційне право України — це провідна галузь права, яка і ні мовить сукупність правових норм, що закріплюють і регулюють ці нову соціально-економічної структури суспільства, його політичну систему, правовий статус особи з метою забезпечення умов для ідійснення державної влади в країні.

Джерела конституційного права — це нормативні акти, в яких містяться норми конституційного права, що торкаються невизначе-мого кола осіб.

Види джерел конституційного права:

1. Конституція України.

2. Декларація про державний суверенітет України.

3. Закони України.

4. Укази Президента України.

5. Постанови Кабінету Міністрів України.

6. Конституція та нормативні акти Автономної Республіки Крим.

7. Рішення органів місцевого самоврядування, які містять певні норми конституційного права, регламенти Рад.

8. Рішення Конституційного Суду України, який дає офіційні тлумачення Конституції України та законів України, визнає ті чи інші акти невідповідними Конституції України.

9. Чинні міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, що є частиною національного законодавства України.