загрузка...

Пірр вхопився за цю пропозицію. У його голові вже почали складатися грандіозні плани створення великої західної держави, взамін східної держави Олександра Македонського, що розпалася майже на його очах.

При дворі Пірра жив фессалійський грек Кінеас, учень славнозвісного оратора Демосфена. Сучасники його говорили, що Кінеас в мистецтві красномовства не поступається перед своїм учителем. Крім того, Кінеас був вправний дипломат і політик. Пірр надзвичайно цінував його дипломатичні послуги і говорив, шо Кінеас підкорив йому більше міст своїм язиком, ніж він сам — зброєю.

Розповідають, що після того як Пірр погодився допомогти тарентцям і почав готуватися до походу в Італію, Кінеас звернувся до нього з таким запитанням: «Римляни,— сказав він,— народ хоробрий і войовничий, якщо боги пошлють нам перемогу над ними, то як ми нею скористаємось?» На це Пірр відповів: «Якщо ми переможемо римлян, то слідом за тим вся Італія буде біля наших ніг!» Трохи помовчавши, Кі-неас знов спитав: «Ну, а коли Італія буде під нашою владою, що ми будемо робити після того?» Пірр відповів: «По сусідству з нею є Сіцілія, родючий і багатий острів, його завоювати зовсім неважко, тому що там після смерті Агафокла не припиняються народні заколоти і всякі заворушення».— «Чудово,— сказав Кінеас,— але чи завоювання Сіцілії є межею наших прагнень?» На це Пірр відказав: «Ні, це тільки пролог до більш обширних заходів, бо з Сіцілії неважко досягти Африки і Карфагена і володіти ними». «Безперечно,— продовжував Кінеас,— маючи такі засоби, ми потім легко підкоримо собі знову Македонію, а разом з тим і Грецію. Але ось що мені неясно, коли ми виконаємо всі ці плани, що ми будемо робити тоді?»— «Тоді,— відповів Пірр, сміючись,— ми будемо жити в мирі і спокої, будемо бенкетувати, веселитися і провадити дружні розмови за чашею доброго вина».— «В такому разі,— сказав Кінеас,— що ж нам тепер заважає виконати цю головну мету всіх прагнень і до чого всі ці війни, небезпеки і кровопролиття, коли вже й тепер, о царю, ти маєш всі умови, щоб жити в мирі і спокої, бенкетувати і провадити дружні розмови за чашею вина?»

Кінеас

Звичайно, такі розмови, навіть як-що вони і не є вигадкою істориків, не могли охолодити войовничого запалу царя.

Погодившись на пропозицію тарентців, Пірр восени 281 р. до н. е. посилає в Італію свого полководця Мілона з 3 тис. епірських воїнів. Мілон переправився і укріпився в самому Таренті. Згодом, на початку 280 р. до н. е., і Пірр зі своїми основними силами переправляється в Італію,. Сили його складалися тоді з 20 тис. важкоозброєних воїнів, З тис. вершників і 20 слонів, які вперше тоді потрапили на італійську землю. Це була наймана армія, організована і озброєна за останнім словом військової техніки того часу. На чолі її стояла людина, що встигла, як ми знаємо, здобути собі ім’я першорядного полководця.

З таким противником римлянам довелося зустрітися вперше. Проте на цей час організація їх власних військових сил теж стояла на високому рівні, тому що римське ополчення по центуріях давно вже заступив поділений на маніпули легіон, що мав високі бойові якості.

Таким чином, якщо майбутнє зіткнення з першорядним військом Пір-ра загрожувало римлянам серйозним випробуванням, то і Піррові з армією такого типу воювати ще не доводилося.

Воєнні дії між противниками почалися з весни 280 р. Головні сили римлян, що складалися з чотирьох легіонів, під проводом консула Пуб-лія Валерія Левіна рушили назустріч Піррові.

Переправившись через річку Сіріє, вони вийшли до міста Гераклеї і розпочали бій з передовими загонами противника. В цей час на до-помогу загонам з усіма своїми силами підоспів Пірр. Під Гераклеєю сталася перша велика битва. Сім разів стиналися римські легіони з фалангою Пірра. Нарешті, Пірр ввів у бій своїх слонів. Величезні тварини злякали коней римських вершників і примусили їх тікати. Слідом за тим Піррові вдалося розладнати і ряди римської піхоти. Під натиском тих же слонів, фессалійської кінноти і повторних атак піхоти римське військо похитнулося і почало тікати назад до Сірісу. Переслідуючи втікаючих, Пірр оволодів римським табором. Сім тисяч убитих і поранених римлян (за іншими даними — 15 тис.) лишилося на полі бою, а дві тисячі були захоплені в полон. Але втрати Пірра були теж великі. Сам Пірр в цій битві був поранений.

Загрузка...