загрузка...

У навчанні підлітків дидактична гра використовується з метою досягнення комплексних педагогічних завдань: засвоєння нового і закріплення старого матеріалу, формування загальнонавчальних та спеціальних умінь, розвитку творчих здібностей тощо. Таким чином, щодо цільової орієнтації, то вона охоплює всі галузі педагогічного впливу: дидактичну, розвивальну та виховну.

Дидактична.У грі на другому плані перебуває заучування, а на першому — життєвий досвід. Вона допомагає підліткам емоційно розвантажитися, вільно висловити власну думку. Ігрові методи перетворюють уявні дії у реальну поведінку, таким чином інтелектуальне знання стає знанням свідомим та емоційно пережитим. Використання гри на уроках історії дозволяє занурити учнів у  вир історичних подій. Їх цікавлять не лише загальні явища, а й окремі деталі.

Розвивальна.Дидактична гра є ефективною мотивацією учіння. Збудження пізнавального інтересу за допомогою гри є закономірним процесом, оскільки людині за природою подобається грати. Іншою причиною є те, що у грі мотивів значно більше, ніж у звичайній навчальній діяльності. Л. Борзова, досліджуючи мотиви участі школярів у іграх на уроках історії, зазначає: «Деякі підлітки беруть участь в іграх, щоб реалізувати свої потенційні можливості та здібності, що не знаходять виходу в інших видах навчальної діяльності. Другі — щоб отримати високу оцінку, треті — щоб показати себе перед колективом, четверті — вирішують свої комунікативні проблеми і т. ін».

Цінність дидактичної гри полягає й у тому, що підлітки значною мірою самостійно набувають нових знань, активізуючи увагу, сприйняття, уяву, пам’ять, мислення. Гра стимулює в учнів пізнавальний інтерес — інтерес до глибокого, усвідомленого пізнання.

Він може виступати як зовнішній стимул процесу засвоєння знань, засіб активізації навчання.

Виховна .А. Гуревич справедливо зазначив, що «вміло організована навчальна гра дозволяє залучати з навчальною метою енергію, яку школярі витрачають на «підпільну» ігрову діяльність. Остання ведеться на уроках всіх (без винятку!) викладачів…» . Гра у вихованні та навчанні дітей підліткового

віку, з одного боку, сприяє розвитку зрілих соціальних установок дитини, з іншого — компенсації інформаційного перевантаження, організації психологічного і фізіологічного відпочинку.

Вона може з’ясовувати питання самоуправління і  регулювати зміну позицій окремих школярів, збуджувати фантазію дітей, змінювати їх ставлення до певних видів діяльності й до самого себе.

Таким чином, використання ігрових методів на уроках історії у роботі з підлітками, зокрема у 7–8‑х класах, є доцільним з огляду реалізації за її допомогою високого рівня мотивації, результативності, відповідності соціальним нормам і активізації діяльності тих, хто навчає, внаслідок продуманих, цілеспрямованих педагогічних дій і вдалої організації педагогічної взаємодії.