загрузка...
Парфенон
Парфенон

Над усіма будовами акрополя височів Парфенон — храм Афіни-діви, найчудовіший з храмів Еллади. Його було видно звідусіль: і з будь-якого місця Афін, і з афінської гавані Пірей.
Увесь Парфенон, аж до черепнії даху, споруджений з білого пени лійського мармуру. Довжина храм 69,5 м, ширина 31 м, тобто його ішм ща дорівнювала 2154,5 кв. м. 40 колон заввишки 10,43 м кожна оточу ють чотирикутну будову храму. Три кутні простори, утворені двосхилим дахом (фронтони),заповнені скулиі турами високохудожньої роботи, Подорожній бачив тут народженик з голови Зевса великої богині Афіни, на честь якої і споруджено прв] красний храм.

На іншому фронтоні подорожній бачив сцену суперечки між Афішно, і богом морів Посейдоном про владу над Аттікою. Перемогла в цій суперечці Афіна і стала владичицею Аттіки. Тут же великий Фідій зобразив Афіну, яка дарує афінянам маслинове дерево — джерело добробуту багатьох афінських громадян.
Зокола всі чотири стіни храму оперізував широкою стрічкою барельєфний  фриз (пояс). Тут зображено урочисту святкову процесій» афінян. Раз на чотири роки відбувалась ця процесія, нею завершувались Панафінейські свята. Під час цих свят відбувались змагання співців-рапсодів, поетів, музичні й гімнастичні змагання. Переможця нагороджували лавровим вінком, умащували священною олією; вій одержував у дарунок дорогоцінну високохудожню вазу із зображенням сцени змагання і самої богині (панафінейська амфора). В останній день свят процесія піднімалась по священній дорозі і входила в храм, щоб принести у дарунок богині вбрання, виткане руками знатних афінянок з найтоншої дорогої вовни, вишите золотом,— пеплос. Величезний фриз відображував процесію дуже точно, зображені на мармурі люди здавались живими. Ідуть дівчата з вінками із квітів, ведуть жертовних тварин, виступають старики з гілкаїми маслини в руках, юнаки зі зброєю, переможці в змаганнях; ось посольства полісів Еллади, які прибули вшанувати богиню — покровительку найбагатшого і найславет-нішого міста Греції.

Ще краще був оздоблений Парфенон ізсередини. У центрі височіла дванадцятиметрова статуя Афіни, зроблена Фідієм із слонової кістки і золота. Тонкі, підігнані одна до одної пластинки дорогоцінної слонової кістки вкривали обличчя і руки богині. Плащ, шолом і щит Афіни — із золота. Висота статуї більша за висоту колон Парфенону, а мармурова плита підніжжя в ширину була вісім метрів.

Біля північної стіни акрополя стояв менший за розмірами чудовий храм — Ерехфейон, названий ім’ям казкового царя Афін — Ерехфейя і присвячений Афіні й Посейдону. Замість колон з південного боку його підтримували статуї юних прекрасних дівчат, які легко тримали на головах портик будови.

Нещадний час знищив багато пам’яток старовини. У XVII ст. турки, які володіли Грецією, влаштували в Парфеноні склад пороху, який вибухнув, зруйнувавши половину старовинного храму. Чудові статуї Парфенону виламав і вивіз у Лон-
дон англійський посол у Туреччині лорд Ельджін. Але й досі Парфенон викликає захоплення кожного, хто бачить цей чудовий витвір стародавніх художників і зодчих.

За Перікла Афіни прикрасилися й іншими чудовими спорудами. Спеціально для поетичних і музичних змагань було зведено величну будову Одеон.

Макет Парфенону
Макет Парфенону