загрузка...

ПАБЛІСІТІ — прилюдність, гласність, слава, популярність; реклама.

ІІАГУОШСЬКИЙ РУХ — міжнародний рух вчених за мир, роззброєння й міжнародну безпеку. Назва походить від містечка Па гуош (Канада), де в 1957 р. відбулася перша конференція вчених.
ПАКТ (від лат. pactum — договір) —  угода між політичними партіями, профспілками, іншими організаціями про спільні дії (напр., на виборах тощо).

ПАЛАТА  депутатів — нижня частина парламенту в Італії; П. громад — нижня П. англійського парламенту; П. представників — нижня Законодавча П. в США, Японії та інших країнах).
ПАЛЕОГРАФІЯ (від грец. раїе os — давній та grafo — пишу) — допоміжна історична дисципліна, яка досліджує зовнішні ознаки давніх рукописів з метою визначення часу, місця створення, автора, виявлення підробки.
ПАЛЕОЛІТ (грец. palaios — стародавній та litos — каміння) — найдавніший період кам’яного віку, коли первинна людина виготовляла своє знаряддя прийомами збивання та сколювання каміння. Початок П. збігається з появою на Землі найдавніших людей (понад 2 млн. років тому, кінець відносять до 108 тис. років тому).
ГІАПА РИМСЬКИЙ (лат. papa, від грец. Pappas — батько) — глава римськокатолицької церкви і держави Ватикан. Обирається до
пічно зборами кардинальської колегії (конклавом) таємним голосуванням.
ПАРАФУВАННЯ (від фр. ра raphe — скорочений підпис) — попереднє підписання міжнародного договору ініціалами уповноважених осіб, що брали участь у його підготовці.
ПАРИТЕТ  співвіднесеність валют різних країн, вимірювана співвідношенням їх золотого змісту (П. валютний).
ПАРЛАМЕНТ може бути однопалатним (монокамералізм) або двопалатним (бікамералізм).

ПАРЛАМЕНТАРИЗМ — система правління, за якої, за конституцією, законодавча влада належить виборному парламентові.
ПАРЛАМЕНТСЬКА МОНАРХІЯ — форма правління, за якої влада монарха обмежена правами парламенту, а уряд несе відповідальність перед парламентом, а не монархом.
ПАТРІАРХАТ (від грец. pat ros — батько та arche — влада) — епоха (доба) в розвитку первісного суспільства, яка характеризується зверхністю чоловіків у сімейному й господарчому житті. Змінив матріархат.
ПАЦИФІЗМ (від лат. pacificus — миротворний ) — ліберальна політична течія, що виникла в XIX ст., прихильники якої засуджують будьякі війни та наполягають на мирному вирішенні суперечок і конфліктів.
ПЕРВІСНЕ СТАДО — об’єднання первісних людей у невеликі групи для спільного полювання, збиральництва, захисту від ворогів, освоєння печер тощо. Ґрунтувалося на кровноспоріднених зв’язках.
ПЕРМАНЕНТНИЙ (від лат. permanents (permanentis)) — постійний, неперервний.

ПІДПРИЄМНИЦТВО — самостійна, ініціативна, систематична діяльність на власний ризик по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг і заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

ПЛЕМ’Я — об’єднання різних споріднених родів. Ознаки П.: кровноспоріднені зв’язки між його членами, розподіл на роди, спільність території й деяких елементів господарювання, самосвідомості та самоназви, звичаїв та культів; для пізнього етапу — самоврядування, яке складалось із племінної ради, військових та громадянських людей.

ПЛЮРАЛІЗМ (від лат. pluralis — множинний) — 1) концепція, за якою весь світ складається з множини самостійних, рівнозначних
і    незалежних сутностей, між якими немає внутрішнього зв’язку. Протилежне — монізм; 2) різноманітність, напр., П. поглядів.
ПОЛІТИКА (від грец. politike — державна діяльність) — галузь діяльності, пов’язана з відносинами між класами, націями та іншими соціальними групами, ядром якої є завоювання, утримання й використання державної влади. Розрізняють П. внутрішню й зовнішню. Головна мета П. — забезпечувати збереження і зміцнення існуючої системи суспільних відносин.
ПОЛІТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ —
злиття суспільних, державних структур у межах однієї держави або міждержавних об’єднань з метою регулювання процесами економічної, політичної, соціальної діяльності суспільства.

ПОЛІТИЧНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ —самостійний курс держави в міжнародних відносинах, проведенні зовнішньої політики, виборі соціальнополітичної орієнтації внутрішнього розвитку.
ПОЛІТИЧНА РЕАКЦІЯ— опір суспільному прогресу; політичний режим, встановлений для збереження віджитого суспільного ладу.
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА — система, яка вміщує разом з державою партії, профспілки, церкву та інші організації й рухи, що мають політичні цілі, а також норми, політичні традиції й настанови.
ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК — процес, під час якого внаслідок взаємодії різних політичних сил відбуваються зміни в політичній поведінці, політичній культурі, у політичній системі суспільства.
ПОЛІТОЛОГІЯ (від грец. politike і    logos — вчення) — галузь науки, яка вивчає політичну організацію й політичне життя суспільства, проблеми внутрішньої політики й міжнародних відносин.
“ПОЛЮВАННЯ НА ВІДЬОМ” —термін, яким за аналогією до практики середньовічного релігійного фанатизму називають політику переслідування прогресивних діячів у США. У найбільш брутальному вигляді політика “П. н. в.” проводилася в період маккартизму на початку 50х pp.
ПОМІСТЯ — феодальний земельний маєток, який надавала держава за воєнну та державну службу, не підлягав продажу, обміну, успадкуванню.
ПОПМУЗИКА (англ. pop, скор, від popular — народний, популярний) — стиль музичного мистецтва, який функціонує в межах “масової культури”. Відзначається простотою змісту, без проблемністю; передбачає головним чином фоновоповерхове сприйняття. П.м. розглядається поряд з такими поняттями, як шлягер (модна естрадна мелодія), хіт (пісня, а також композитор, виконавець, які мають сенсаційний успіх у публіки).
ПОПУЛІЗМ (фр. populisme, від лат. populus — народ) — один із способів політичної боротьби, що полягає в орієнтації суб’єктів політики (політичних діячів) на політичні ідеї широких мас, незадо волених існуючим становищем, задоволення їхніх миттєвих запитів з метою завоювання популярності.
ПОСТІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО — стадія суспільного розвитку, що приходить на зміну державномонополістич ному капіталізму, індустріальному суспільству.
У концептуальному плані для П. с. (згідно з західними соціолого політологічними вченнями) характерним є: перевага сфери послуг над сферою виробництва; зміни в соціальній структурі суспільства (класовий поділ поступається місцем професіональному);  створення нової інтелектуальної технології, запровадження планування і контролю над технологічними змінами.
У 80ті pp. серед прихильників теорії П. с. з’явилися вчені, які здійснили спробу обґрунтувати необхідність, доцільність та вчасність зміни терміна “П. с.” на термін “інформаційне суспільство”. З точки зору авторів цієї теорії, вироблення, розподіл та споживання інформації є головною сферою економічної діяльності суспільства.
ПОСТКОМУНІСТИЧНІ КРАЇНИ — У концептуальному плані для П. с. (згідно з західними соціолого політологічними вченнями) характерним є: перевага сфери послуг над сферою виробництва; зміни в соціальній структурі суспільства (класовий поділ поступається місцем професіональному);
У 80 -ті pp. серед прихильників теорії П. с. з’явилися вчені, які здійснили спробу обґрунтувати необхідність, доцільність та вчасність зміни терміна “П. с.” на термін “інформаційне суспільство”. З точки зору авторів цієї теорії, вироблення, розподіл та споживання інформації є головною сферою економічної діяльності суспільства.
ПРЕВЕНТИВНИЙ (від лат. praeventivus) — запобіжний, той що випереджає дії протилежної сторони.
ПРЕЗИДЕНТ  глава держави в країнах з республіканською формою правління. У парламентських республіках (Італії, Індії та ін.) П. обирає або парламент, або колегія, основу якої становлять члени парламенту. У президентських республіках П. обирають шляхом прямих (Франція) або опосередкованих (США) виборів.

ПРЕЗИДЕНТСЬКА ФОРМА ПРАВЛІННЯ — президентська влада, спрямована на повне й послідовне здійснення державної політики й законів, покликана забезпечити її твердість, єдність і непорушність. Уперше П. ф. п. була встановлена у СІЛА, де в 1789 р. першим президентом країни був обраний Джордж Вашингтон (17321799).
ПРЕМ’ЄРМІНІСТР (від фр. premier — перший) — у ряді країн голова уряду, голова кабінету міністрів, який призначається, як правило, головою держави. Пм. є лідером партії або партійної коаліції, що має більшість у парламенті, керівником парламентської фракції більшості.
ПРИВАТИЗАЦІЯ (від лат. priva tus — приватний) — перехід державної або муніципальної власності (безкоштовно або за плату) в приватну власність з метою притягнення іноземних інвестицій, створення умов для розвитку ринкової економіки.
ПРОГРЕС (від лат. progressus — рух уперед, розвиток) — напрямок розвитку, якому притаманний поступальний рух уперед, розвиток нового, перехід від нижчого стану до вищого, досконалішого.
ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ —показник ефективності праці, який вимірюється кількістю продукції, виробленої за одиницю часу.
ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ — історичне явище, пов’язане з розвитком продуктивних сил, коли відбувається перехід від мануфактурного до фабричного, фаб ричнозаводського виробництва з використанням вільної найманої робочої праці.
ПРОПОРЦІЙНА ВЙБОРЧА СИСТЕМА — виборча система, яка передбачає висунення кандидатів у представницькі органи від партій, виборчих блоків; розподіл місць в органах влади залежить від кількості здобутих голосів виборців.
ПРОСВІТНИЦТВО — ідейна течія, пов’язана з боротьбою буржуазії та народних мас проти феодалізму: боролися за встановлення “царства розуму” на засадах “природної рівності”, за політичну свободу і громадянську рівність.
ПРОТЕКЦІОНІЗМ (від лат. protectio — прикриття, захист) — економічна політика держав, спрямована на захист національної промисловості й сільського господарства від іноземної конкуренції. У П. важливе місце посідає митна політика країни. ПРОТЕСТАНТСЬКА ЦЕРКВА — одна, із самостійних християнських церков. Відкололася від католицизму під час Реформації
3)    ст. Характерні риси: відсутність принципового протиставлення духовенства мирянам, відмова від складної церковної ієрархії, спрощений культ, відсутність чернецтва. Головне джерело вірування — Біблія.
ПУТЧ (нім. Putsch) — державний переворот, здійснений групою змовників, а також спроба такого перевороту.
“П’ЯТА КОЛОНА” — термін, яким називали в роки національнореволюційної війни в Іспанії (19361939) агентуру генерала Франко: діяла в тилу в той час, коли чотири колони фашистських заколотників наступали на Мадрид. Під час Другої світової війни “П. к.” називалась нацистська агентура, яка діяла в різних країнах.

Загрузка...
Предыдущая статьяО
Следующая статьяР