Вперше після Ганнібала ворог підійшов до Рима. Готи захопили Остію з усіма хлібними запасами, присланими з Африки, і скоро серед мільйонного римського населиння почався страшний голод. Денну пні дачу хліба скоротили до половими, потім до четвертини фунта і, нарешті , хліб перестали видавати зовсім люди вмирали з голоду, а до тога ж в місті почалася чума. Народ, зібравшись у цирку, вимагав «при значити ціну на людське м’ясо». Армія Аларіха щодня поповнялась колонами, рабами, ремісниками і ку« ріалами, що тікали до нього. Громім дяни не піднімались на захисі держави, яка душила їх.

Язичники ще більше посилювали загальну пригніченість своїми понурими й злорадними пророкуваннями Переказували, що маленьке місто, яке повернулось у хвилину небезпеки до віри предків, було врятовано чудом: боги послали страшну грозу, і    вона змусила готів відступити. Багато хто вимагав, щоб і з Римі були справлені старовинні обряди. Говорили навіть, що римський епіскоп Іннокентій таємно дав свою згоду на це, «поставивши загальне благо вище від своїх переконань». Але сенат відмовився брати участь у жертвоприношеннях, боячись образити бога і імператора. Він визнав за краще догодити йому, стративши Серену, яка жила в Римі, під тим приводом, що це вона закликала готів в Італію, щоб помститися за чоловіка.

Але марно чекали в Римі допомоги з Равенни. Нарешті, сенат вирішив підправити до Аларіха парламентерів. Вони почали свою промову такими словами, що коли він не погодиться на помірні умови миру, римляни виставлять численне військо. Аларіх посміявся з невчасних хвастощів: «Що ж, тим краще,— сказав він,— чим густіша трава, тим легше її косити». Він готовий зняти облогу, якщо йому видадуть все майно римлян і всіх рабів. «Що ж ти залишиш нам?» — спитали посли.— «Життя»,— глузливо відповів Аларіх.

Після довгого торгу зійшлися на викупі в 5 тис. фунтів золота, ЗО тис. фунтів срібла, 4 тис. кусків шовку, З тис. червоних шкір і 3 тис. фунтів перцю, який любили готи. Зібрати цей викуп було дуже важко. Навіть перед лицем всенародного лиха сенатори не хотіли розлучатися із своїм майном, приховували розміри свого багатства. Довелось для поповнення суми розплавляти статуї богів. Нарешті, викуп був зібраний, і імператор обіцяв прислати королю знатних заложників. Аларіх дозволив римлянам закупати в Остії припаси, зняв облогу і розташувався в Тусції (Тоскані), куди до нього не переставали сходитися втікачі з усіх частин Італії.

загрузка...