В умовах мілітаризації промисловості й порушення традиційних економічних зв’язків міста та села влада звернулася до впровадження державної монополії на хліб та продукти харчування. Постійно посилювалася тенденція нееквівалентного обміну з селом, коли у селян забирали продовольство, не даючи взамін необхідних промислових товарів. Механізмом такого авторитарного тиску стали державні закупівлі за твер-дими цінами, а також реквізиції. В обох випадках селянам платили неповну ціну за їх майно.
Уже наприкінці вересня 1914 р. на Катеринославщині розпочинається впровадження принципів реквізиції щодо робочої сили, продовольства, фуражу у сільській місцевості. Зростає сітка державних органів з функціями забезпе¬чення армії і населення продуктами харчування. Одним з них стала Губернська особлива нарада з продовольства, яка почала активно працювати з жовтня 1915 р.
Цар Микола II під час відвідування Катеринослава у 1915р.
З 1914 р. до початку Лютневої революції 1917 р. активно діяла ще одна особлива державна організація Міністерcтва землеробства — «Хлібармія» та її агенти на місцях. Саме в руках цієї організації протягом усієї війни знаходилася заготівля продовольства для армії і населення на Катеринославщині. Його розподілом серед населення займалися губернські уповноважені з продовольства — губернатор та градоначальники.