загрузка...

Гробниця  Учених завжди цікавили гробниці єгипетських фараонів, бо в них можна знайти цікаві для науки предмети. Обряди царського поховання були почасти відомі вченим ще в XIX ст. Однак повного уявлення про царський похорон у науці ще не було, бо довгий час археологи не знаходили жодної незайманої царської гробниці.
У 1881 р. археологам стало відомо, що місцеві жителі кілька років тому виявили гробницю, в якій лежало понад 40 царських мумій. Ця гробниця містилася не в Долині Царів, а в сусідній з нею долині. Тут були тіла знаменитих фараонів, про яких дослідники вже так багато знали з літописів та храмових рельєфів: визволителя Єгипту від гіксосів Яхмоса І, завойовників Сірії Тутмоса III, Сеті І і Рамсеса II.
З’ясувалося, що всі мумії були перенесені сюди вже після пограбування поховань: з них зникло все золото, деякі мумії взагалі лежали в чужих трунах, ніяких цінностей не лишилося.
Зіставлення записів на трунах і покривалах знайдених мумій з даними, відомими із папірусів, показало, що вже за стародавніх часів царські гробниці раз у раз розграбовувались. Очевидно, величезні цінності, покладені в ці гробниці разом з тілами померлих царів, були великою принадою, і грабіжники, ризикуючи життям, полювали на скарби фараонів. За часів правління XXI династії (XI ст. до н. е.) пограбування царських гробниць зросли до такої міри, що було вирішено таємно перенести більшість царських мумій у віддалену гробницю і там їх замурувати.
Таким чином, справжній обряд царських поховань  був ще не відомий. Тільки в 1922 p., коли було виявлено гробницю фараона Тутанхамона, науковці уперше зуміли  наочно переконатися, з якою неймовірною розкішшю ховали єгипетських фараонів.
Розшукували гробницю Тутанхамона довго, бо ні його мумії, ні гробниці не було серед інших цар-ських мумій та гробниць. Але вчені не втрачали надії, що вдасться знайти все поховання незайманим.
5 листопада 1922 р. в одній із скель Долини Царів, під стародавніми хатинами будівників гробниці Рамсеса VI, були виявлені східці, що вели в глиб скелі. Прочищаючи собі шлях по цих східцях і спускаючись дедалі глибше, дослідники виявили замурований вход, де виднілися сліди стародавніх печаток. На кожному відпечатку вони виразно побачили шакала й дев’ять фігур зв’язаних полонених — це була добре відома печатка фіванського кладовища Отже ,коли вхід  закрив начальник кладовища, ніхто сюди не входив. Розчистивши до кінця увесь спуск, археологи знайшли слід печаток з ім’ям фараона Тутанхамона.
Сфотографувавши їх, археологи виламали вхід. За ним був коридор, увесь забитий будівельним сміттям.пирамида
Прочистивши   шлях, археологи опинилися біля другого замурованого входу, на якому знову були виявлені Сліди тих самих печаток. Надія «а незвичайну знахідку міцніла. Зростало і нетерпіння дослідників.
Рідко випадає на долю археолога подібне видовище. З темряви виступали то звалені в купу позолочені колісниці, то дивні ліжка, прикрашені позолоченими фігурами левів та фантастичних потвор, то дві великі, на зріст людини, статуї царя, то незліченні скриньки, сундуки та коробки.
Отвір збільшили, в нього ввели електричну лампочку, і ось уже обидва археологи вдивляються в темряву. їх очі розбігаються від безлічі чудових речей: ось різьблена алебастрова посудина у вигляді лотоса, ось позолочене крісло! Здається, речей тут стільки, що ними можна наповнити цілий музей!
Нарешті вхід виламано, тепер дослідники ввійшли у відкриту кімнату.
Перед ними приміщення, забите речами. Проте саркофаг  з мумією ніде не видно. Археологи здалека уважно оглядають стіни; підійти до них близько через велику кількість речей не можна. Одна стіна привертає увагу вчених до себе : вцентрі саме її колір не такий, як по краях. Здається, тут був колись вхід. По кутках стоять обличчям одна до одної вже згадані дві царські статуї — немов сторожа, що охороняє вхід!
Що ж це за вхід, куди він веде? Може, саме там і міститься домовина з мумією фараона? Щоб від-повісти на це питання, треба було звільнити приміщення. А зробити це було нелегко.
Усі речі треба було сфотографувати, занумерувати, записати точне місцезнаходження кожної з них. Доторкуватися до всього доводилось дуже обережно, бо деякі речі, пролежавши майже 3500 років у сухому жаркому повітрі замурованої гробниці, зруйнувалися: потліли нитки намиста, окремі елементи дерев’яних предметів. Через це, закріпивши на місці парафіном предмети, цілість яких була під найбільшою загрозою, їх почали переносити в спішно обладнану в порожній сусідній гробниці реставраційну лабораторію. Там їх оглядали, обробляли хімікатами, а потім уже упаковували й відправляли в Каїр.
Усе це забрало чимало часу. Було знайдено дуже багато рідкісних і цінних речей: царські луки, золоті кинджали з красивими рукоятками, срібні сурми, безліч різних скриньок і сундуків — від невеликих, зроблених з алебастру та слонової кістки з золотими прикрасами до дерев’яних, оббитих золотом із вставками то голубого фаянсу, то слонової кістки й цінних порід дерев. Особливо ж виділялася одна дерев’яна скринька із чудовим зображенням сцени боїв та царських полювань.
В одних скриньках лежали царські коштовності: золоті виливані персні, прикрашені різьбленими ка-менями, намисто, браслети; в інших — убрання, сорочки, рукавиці для стрільби з лука, сандалії з прикрасами із золота та фаянсу у вигляді квітів. Тут же були золотий скіпетр і золоті опахала з кольоровими страусовими перами, різноманітні посохи.гроб
У приміщенні було виявлено багато чудових кам’яних ваз, різних меблів: різьблені дерев’яні, прикрашені золотом та слоновою кісткою крісла, стільці, табурети. Навіть ящики в яких була їжа знайшли археологи під ліжком : скам’янілі за довгий чассмажені гуси, качки, окороки, засохлі плоди, хлібини, печиво — всім забезпечили Тутанхамона для загробного життя.
Нарешті, перший зал був звільнений. Археологи почали ламати стіну, в якій виднілися сліди замурованого входу між двома статуями царя.
І знову настали хвилини хвилюючого чекання. Ось пробили отвір, просунули електричну лампочку… Від несподіванки ніхто не може ви-мовити слова — за входом видно золоту стіну!..
Обережно виламують отвір, в який може пролізти людина. Три археологи один за одним обережно пролазять у пролом. Перший з них несе електричну лампочку на довгому шнурі.
Вони опиняються в невеликій кімнаті, що майже вся зайнята величезним позолоченим дерев’яним футляром, прикрашеним вставками з голубого фаянсу. Одна із стін цього футляра і здалася їм спочатку золотою стіною. Це й зрозуміло — футляр дуже великий: завдовжки 5 метрів, завширшки 3,3 метра, а заввишки 2,75 метра, його кришка майже доходить до стелі.
Між футляром і стінами кімнати відстань лише 65 сантиметрів. Тому археологам доводиться дуже обережно рухатися навколо цієї незвичайної споруди. На одному з вузьких її кінців вони знаходять двері, закриті засувом, але без будь-якої печатки…
Затамувавши подих, дослідники відсувають засув, відчиняють двері — перед ними знову-таки самі двері від такого самого футляра, що міститься всередині першого. Ці двері теж із засувом, на якому вже є печатка з ім’ям фараона Тутанхамона. Тепер археологи переконалися, що перед ними незаймане царське поховання.
Відчиняються двері другого футляра — всередині ще один, третій, у третьому — четвертий…
Що ж, нарешті, буде в цьому футлярі? Повільно відчиняють двері. Перед ученими — саркофаг з прекрасного жовтого кварциту 2,75 метра завдовжки, 1,5 метра завширшки і заввишки. На ріжках його рельєфні фігури крилатих богинь, які своїми розпростертими руками й крилами охоплюють з усіх боків саркофаг, немов захищаючи його від усякого нещастя.
Після багатьох днів роботи знято всі футляри. Того дня, коли розкривали кам’яний саркофаг, біля гробниці зібралася ціла комісія єгиптологів. За допомогою блоків піднімають, нарешті, важку (понад 12 центнерів) кришку саркофага. Всередині видно щось закутане в тканину. Одно за одним знімають кілька покривал, і загальний крик подиву виривається в присутніх — перед цими сяюча золотом труна фараона.
Труна, як звичайно, зроблена у вигляді людської фігури, закутаної в поховальну тканину. На її кришці — прекрасно виконане скульптурне обличчя фараона, безперечно портретне, зроблене рукою талановитого майстра.
Труна дерев’яна, вся оббита листовим золотом. Обличчя і руки на кришці — з масивного золота, брови й повіки зроблені з темно-синього скла, білки очей — з алебастру, зіниці — з обсидіану (вулканічного скла). Руки стискають царський скі-петр і канчук, зроблені також із золота зі вставками із синього скла.
Труна лежала на невисокому ложі, боки якого були зроблені у вигляді левів.
Надзвичайно обережно піднімають кришку. Всередині — друга труна, точнісінько така сама, як і перша, оповита покривалом, поверх якого лежать засохлі вінки з квітів.
Знімають кришку другої труни — в ній сповита покривалом третя труна. Зняли й це покривало і побачили труну завдовжки в 1,85 метра, зроблену з масивного золота.
Зовнішньою формою ця труна подібна до двох перших, але цінністю матеріалу і майстерністю роботи набагато перевершує їх.
У цій труні, нарешті, мумія фараона. Вона загорнута в тонку тканину і вкрита безліччю коштовностей: разками намиста, амулетами, каблучками, браслетами з золота, срібла, самоцвітів та різнобарвного скла. Серед цих предметів — два кинджали: один золотий, другий з золотою рукояткою і залізним лезом. Це надзвичайно рідкісна річ, бо єгиптяни в ту пору тільки знайомилися із залізом.
Особливо гарна чудова золота скульптурна маска, яка вкриває голову й плечі фараона. Прекрасної роботи маска відтворює юнацькі риси молодого фараона. Вона прикрашена лазуритом і кольоровим фаянсом.
В одній із стін поховальної кімнати виявили вхід у невелике приміщення, в якому й були знайдені предмети, що застосовувалися під час заупокійних обрядів: велика дерев’яна фігура чорного шакала Анубіса, заупокійна статуетка, зображення богів і, нарешті, чудово оздоблений ящик з чотирма посудинами, в які були укладені нутрощі фараона, вийняті під час бальзамування. Відкриття гробниці Ту- танхамона мало неоціненне значення для науки, бо це перше виявлене вченими непорушене царське поховання з величезною кількістю речей виняткової художньої цінності. Ця знахідка пояснила, чому такою великою спокусою були для стародавніх грабіжників поховання єгипетських фараонів.

Загрузка...