загрузка...

Методичні рекомендації. Курс фізичної географії України вивчається учнями у 8 класі, він має особливе значення, оскільки ним завершується вивчення шкільної фізичної географії. Завдання й зміст курсу полягають у наданні учням знань про природу України, її історичне минуле, народні традиції, розкритті в доступній формі зв’язків між природою й госпо­дарською діяльністю людей, формуванні пізнавальних інтересів в цілому й інтересу до географічної науки зокрема. При вивченні цього курсу учні продовжують знайомиться з деякими методами наукового дослідження (про­філювання, спостереження за природними явищами, обробка матеріалів спостереження, аналіз і синтез тощо). Досвід учителів свідчить, що навчання курсу повинно здійснюватись в єдиному процесі разом з вихованням учнів, адже перед курсом стоять такі навчально-виховні цілі: формування націо­нального патріотизму, виховування бережливого ставлення до національних багатств через раціональне використовування їх тощо. Це допомагає ви­ховувати в учнів бережливе ставлення до природи, переконує їх в тому, що природу варто використовувати, не порушуючи взаємозв’язку, який склався в природних комплексах. Велике значення у вихованні мають уроки, які проводяться безпосередньо на природі. До основних навчально-виховних завдань слід віднести: цілеспрямоване формування в учнів уявлень і понять про природу та природничо-географічні процеси; систематичне формування конкретних понять про рельєф, корисні копалини, гірські породи, клімат та погоду, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ; забезпечення зв’язку змісту курсу з практикою життя.

Курс фізичної географії України продовжує розумовий розвиток учнів через географічне комплексно спрямоване мислення, коли території і окремі компоненти природи розглядаються в комплексі при постійному встановленні причинно-наслідкових зв’язків між ними.

Одним з більш перспективних напрямів досягнення навчальної мети є інтеграція картографічних знань і компетенцій у курсі фізичної гео­графії України. Удосконалення методики навчання географії немислимо без відповідного картографічного забезпечення. Сучасний урок географії не можна уявити без карти. Географічна карта має високу дидактичну ефективність, сприяючи вивченню основного текстового матеріалу, вона є навчальним посібником, який неможливо замінити. Методика засвоєння картографічного матеріалу має спиратися на джерела фізико-географічних знань, до яких належать карти, підручники, довідкова та додаткова літера­тура, статистичні матеріали, спостереження, навчальне унаочнення тощо. Карта не тільки інертно фіксує географічні процеси, явища і об’єкти, вона ініціативно стимулює динаміку географічних досліджень. Картографічний супровід географічного опису набагато посилює його цінність. Ураховуючи значення карти для шкільної географії, відокремлюється мета шкільної картографії: формування в учнів знань про карту як джерело знань; вміння користуватися нею для одержання географічної інформації, необхідної для здобуття і поглиблення географічних знань; сприяння розумовому розвитку учнів, а саме: просторового уявлення і логічного мислення.

Важливе місце в роботі з картою посідає картографічний метод. За його допомогою вчитель створює картографічний образ території. Один з елементів цього методу — уміння читати карту. Під умінням читати карту розуміється уміння давати характеристику території і окремих гео­графічних об’єктів на основі карт. Навчання читати карту слід здійснювати у дві стадії: учень привчається описувати об’єкти і території на засадах поєднання умовних позначок і написів; учень привчається ґрунтовно опановувати карту і розглядає взаємини і відношення, знаходячи поді­бні атрибути, котрі на карті безпосередньо не вказані, а втім пов’язані з ознаками, що збережені на ній.

Деякі вчителі вимагають від учнів запам’ятовування великої кількості гео­графічних найменувань, в результаті чого учень показує на карті географічний об’єкт, але пояснити причини й наслідки не може, себто знання географічної номенклатури і вмілість безпомилково їх відтворити ще не є покажчиком знання карти. Бажано, щоб при демонструванні учні ще аналізували при­чини утворення чи появу того чи іншого географічного об’єкту або явища.

Важливим підходом у формуванні картографічної культури є здобуван­ня картографічних знань за допомогою такого прийому, як порівняння. При вивченні фізичної географії України радимо давати учням виконати завдання за картами атласу: порівняйте географічне положення України і Білорусі. Порівняйте, за кліматичними картами, кліматичні умови двох природних країн тощо. Таке поєднання прийомів порівняння, самостійної роботи на основі методу бесіди спричинюють хвальні наслідки в здобутті географічних знань.

У курсі «Фізична географія України» осередком концентрації картогра­фічних знань виступає тема № 2 «Джерела географічної інформації» — на яку відводиться 4 години за новою програмою для 12-річної школи. Од­нак за програмою не проголошено, що слід завбачити знайомство учнів з картографічними знаннями, які вони отримали в попередніх класах, тому на уроці варто провести актуалізацію таких картографічних понять, як «масштаб», «умовні знаки», «азимут», «географічні координати» тощо.

Дослідження прийомів зображення географічних предметів, об’єктів і явищ немислимо без оцінки такого поняття, як генералізація. Хоча в програмі воно відсутнє, його необхідно ввести на рівні уявлення на даному уроці.

При вивченні таких взаємопов’язаних понять, як «картографічна проекція» та «спотворення» слід притримуватись таких психолого-пе­дагогічних умов:

групова форма роботи через гуманізацію спілкування в навчально-виховному процесі;

забезпечення діяльнісно-творчого характеру навчання при формуванні картографічних понять;

створювати ситуації вільного вибору учнем за рівнем опанування навчального матеріалу та шляхом досягнення пізнавальної мети;

забезпечувати емоційності навчання та створення ситуації взаємного успіху в роботі;

забезпечувати наступність та неперервність географічної освіти;

використовувати емпатійні завдання;

знайомитись з нетрадиційними для шкільного навчально-виховного процесу джерел знань та виконувати завдання по їх використанню;

абстрактні поняття повинні бути максимально конкретизовані і ві­зуалізовані;

інтерес до матеріалу повинен підтримуються за допомогою певних парадоксів та протиріч.

Таким чином, метою уроку є допомога учням актуалізувати базові картографічні поняття, що вивчались ними в попередніх класах — геогра­фічних курсах, ознайомити учнів з поняттями «картографічна проекція», «картографічна генералізація», «спотворення» та прийомами зображен­ня географічних об’єктів та явищ на географічних картах, сформувати в учнів вміння та навички роботи з картами та атласами, продовжувати формувати комунікативно-діалогове вміння, майстерність співпрацювати в групі, що допомагає збагнути географічні карти, що є не тільки основ­ним джерелом, але і результатом географічних знань.

Найбільш істотною ознакою в дидактичних матеріалах з географії для 12-річної школи є функція організації процесу засвоєння географічних знань, понять, умінь і навичок. Для цього проводиться організація пізна­вальної діяльності учнів на різних рівнях засвоєння знань для визначення класифікації запитань-завдань та врахування вирішальної функції, яку вони виконують. Завдання подані за різними рівнями складності, що привчає учнів не просто констатувати факти і використовувати та за­стосовувати їх, а також давати їм географічне пояснення. Наведені приклади творчих завдань дозволять учням подивитися на чимало знайомих явищ і процесів під іншим кутом зору — географічним. Що саме обрати серед запропонованих завдань — визначає вчитель виходячи з рівня під­готовки кожного учня.

ы ыы ыыы

Оберіть вірні висловлювання:
1. Україна знаходиться в східній Європі.
2. Найбільший сусід нашої країни — Білорусь.
3. Найпівденніше місто України — Севастополь.
4. Україна — морська країна. ЇЇ береги омиваються морями Атлантичного океану.
5. Найдовший сухопутний кордон України на півночі — із Росією.
6. Найвища точка України — гора Говерла. Вона знаходиться на південь від м. Львів.
7. Місцевий час на всій території України однаковий.
8. За 4 хвилини Земля обертається на 15° навколо своєї осі.
9. Місцевий час у крайній східній точці України більший ніж у столиці.
10. Київ, Одеса та Харків живуть за «київським» часом.
11. Рельєф України гористий. Він складається з Кримських гір та Українських Карпат.
12. В одному градусі довготи 60 секунд.

у уу ууу

 

Завдання на визначення загальної обізнаності учня з теми «Джерела географічної інформації»
Оберіть правильні висловлювання:
1. Ч им дрібніший масштаб, тим більша генералізація географічних об’єктів на ній.
2. Географічна карта — єдине джерело географічної інформації.
3. Пояснювальні умовні знаки можна віднести до позамасштабних.
4. Ч Ч им більший масштаб географічної карти, тим менше спотворень на ній.
5. Картографічна проекція — це спосіб перенесення зображення території з фотографії на карту.
6. Існують картографічні проекції, які дозволяють показати територію України на географічній карті без спотворень.
7. Масштаб 1 : 100 000 більший за М 1 : 3 000 000.
8. Опис території в художньому творі можна вважати географічним документом.
9. Географічний меридіан не співпадає з напрямом магнітної стрілки на північ.
10. На плані місцевості спотворення відсутні.
11. Магнітний азимут — це кут між напрямками дійсного і магнітного меридіанів.
12. Усі зображення України є географічними картами.
13. Найточніші визначення географічних понять знаходяться в географічній енциклопедії.
14. Для визначення різниці в місцевому часі між Чернівцями та Кривим Рогом можна скористатись топографічною картою М 1 : 200 000.
Практичні завдання для самостійного опрацювання за темами «Вступ», «Фізико-географічне положення України», «Джерела географічної інформації»
1. Складіть план спостереження за цікавим для вас природним явищем.
2. На основі тексту підручника «Формування території України» складіть таблицю «Формування території України в ХХ столітті»

Які одиниці адміністративно-територіального устрою нашої країни названі в документі?

4. На контурній карті Європи вкажіть:

кордони України та її столицю:

крайні точки України;

країни-сусіди та їх столиці;

моря, які омивають південне узбережжя України;

найвищу точку України та її висоту;

ріку Дніпро;

населений пункт Вашого проживання;

країни Чорноморського басейну.

5. На контурній карті України позначте усі географічні об’єкти, які не­обхідні для характеристики фізико-географічного положення нашої країни.

6. Оцініть вигідність фізико-географічного положення нашої країни в порівнянні із країнами-сусідами.

7. За допомогою карти годинних поясів, яка подана у підручнику вста­новіть:

за часом якого годинного поясу живе Україна;

які країни світу також живуть за цим часом;

на скільки час в Україні відрізняється від часу Японії, Шрі Ланки, Норвегії, Панами?

8. За допомогою карти України встановіть:

на скільки відрізняється місцевий час у м. Києві від місцевого часу на меридіанах крайніх точок країни;

на скільки відрізняється місцевий час у м. Києві та Вашому на­селеному пункті;

в якому з перелічених населених пунктів місцевий час більший (менший): Луцьк, Київ, Харків, Сімферополь, Ужгород, Чернігів, Керч;

який з них найближчий до місця Вашого проживання.

9. Визначте на скільки площа території України перевищує площу те­риторій: Великої Британії, Франції, Іспанії, Федеративної республіки Німеччина, Польщі.

10. Встановіть теоретичні межі другого годинного поясу.

11. Обчисліть і проведіть на контурній карті середній меридіан і серед­ню паралель країни. Чи можна вважати точку їх перетину центром України?

12. Складіть план характеристики географічного положення України.

13. Визначте, до столиць яких європейських країн можна дістатися з Ки­єва на пароплаві.

14. Порадьте другу, яка необхідна інформація, щоб успішно розв’язувати задачі про час.

15. Складіть задачу на визначення місцевого часу.

16. Складіть задачу на визначення поясного часу.

17. Запишіть у зошиті пари відповідних слів і виразів (достатньо вказати літери):

р

18. З тлумачного словника сучасної української мови випишіть тлума­чення слів «джерело» та «інформація». На їх основі сформулюйте тлумачення поняття «джерела географічної інформації».

19. У нагоді відвідайте місцевий краєзнавчий музей. Опишіть одну з його експозицій. Чим вона цінна як джерело географічної інформації?

20. За допомогою класифікації географічних карт опишіть будь-які три карти з навчального атласу.

21. Познайомтесь із класифікацією умовних знаків (§ 7). Які географічні об’єкти на топографічній карті області вашого проживання позначені позамасштабними умовними знаками?

22. Проаналізуйте зображення території України на двох тематичних картах (за вибором) за способами зображення.

23. Проаналізуйте зображення території вашого проживання на топогра­фічній карті області та на фізичній карті України. Опишіть відмін­ності, поясніть їх.

24. Обчисліть масштаб карти України, якщо відомо що відстань від Ки­єва до:

а) Дніпропетровська складає 479 км, а на карті становить 4,8 см;

б) Житомира складає 140 км, а на карті становить 3,5 см;

в) Одеси складає 480 км, а на карті становить 9,6 см;

г) Ужгорода складає 819 км, а на карті становить приблизно 5,5 см.

25. Обчисліть масштаб карти України, якщо відомо, що відстань від Сімферополя до:

а) Чернігова складає 959 км, а на карті становить приблизно 9,6 см;

б) Вінниці складає 801 км, а на карті становить 4 см;

в) Херсона складає 279 км, а на карті становить приблизно 5,5 см;

г) Ужгорода складає 1402 км, а на карті становить приблизно 4,7 см.

26. Оберіть масштаб, який дозволить показати відстань між двома реаль­ними географічними об’єктами найменшою (найбільшою): 1 : 10 000, 1 : 5 000 000, 1 : 100 000. Відповідь обґрунтуйте.

27. Складіть задачі на визначення відстаней, розмірів та площ геогра­фічних об’єктів за топографічною картою.

28. Відвідайте місцеву бібліотеку, познайомтесь із джерелами географічної інформації, які в ній зберігаються.

29. Сформулюйте власні навчальні досягнення з опрацьованих тем. Звер­ніть увагу на нові поняття, з якими ви познайомились, та уміння, які ви здобули.

 

Загрузка...