загрузка...
Фемістокл
Фемістокл

На чолі аристократів став Арістід, постійний суперник Фемістокла. Тільки домігшись на народних зборах вигнання Арістіда, Фемістокл зміг здійснити свій план щодо збільшення флоту.
Фемістокл не міг похвалитися своїм походженням. Батько його був простою людиною, а мати навіть не афінянкою, а уродженкою Фракії. Тому його вважали людиною з «нечистою кров’ю» і не допускали до школи, де вчилися сини повноправних громадян. Та він не дуже прагнув здобути освіту, яка була обов’язковою для знатного юнака. Здібний, палкий, честолюбний, він найбільше любив складати промови, знайомитися з державним ладом і навколишньою дійсністю.
Коли йому було за тридцять, його обрали архонтом. На цій посаді він з великою енергією дбав про спорудження Пірею, а через три роки мужньо бився при Марафоні на чолі своєї філи. Але цього здавалося йому мало. Розповідали, що після марафонської битви Фемістокл часто бродив ночами в сумній задумливості. «Лаври Мільтіада не дають мені спати»,— говорив він нібито друзям. Але в нього були й серйозніші причини для неспокійних дум: один з небагатьох у Греції він розумів, що перемога при Марафоні не кінець, а початок війни з Персією і що Греції доведеться напружити всі сили в наступній боротьбі. Вперто добиваючись створення сильного флоту, Фемістокл разом з тим розумів, що треба придушити опір аристократів, серед яких немало людей, готових ослабити оборону рідного міста і навіть підкоритися персам, аби тільки не дати посилитись народові.
Коли Ксеркс із своїми полчищами з’явився в Греції, Фемістокла призначили начальником афінського флоту, який було послано до мису Артемісій. Усім флотом командував спартанець Еврібіад, хоч більшість суден, з яких складався цей флот, належала Афінам. Флот Ксеркса в багато разів перевершував грецький, але страшенна триденна буря дуже пошкодила його у відкритому морі. Коли дійшла звістка про наслідки битви біля Фермопіл, Фемістокл погодився із союзними командирами, що дальше перебування грецького флоту біля Артемісію недоцільне. Треба було відпливти на південь, до Аттіки, куди просувалась перська армія. Найзручнішим місцем для нової битви він вважав Саламінську протоку. Саме тут треба було відстоювати рідне місто. Але, щоб врятувати Афіни від перського іга, доводилося йти на тяжку жертву — залишити країну на пограбування ворогові, зосередити всі сили на морі. Щоб переконати співгромадян піти на цей крок, Фемістокл сам вирушив в Афіни.Перси і греки

Перед тим як відпливати з Артемісію, Фемістокл вжив заходів, щоб по змозі внести розкол у табір ворога. Він розраховував, що коли вдасться відірвати від персів іонійців — малоазійських греків, які підпали під владу Персії, то флот Ксеркса буде значно ослаблений. В усіх зручних для стоянки місцях, які міг вибрати для себе перський флот, він залишив написи: «Несправедливо робите, іоняни, воюючи для поневолення Еллади, краще переходьте до нас або, в крайньому разі, тримайтеся осторонь. Коли ж ви не можете зробити ні того, ні
другого, то пам’ятайте, що ви походите від нас і в разі сутички будьте байдужі в бою». Він сподівався, що або іонійці зроблять так, як він порадив, або Ксеркс, прочитавши ці написи, запідозрить їх у зраді і усуне від участі в морському бою.

В Афінах Фемістокл застав розгубленість і замішання. Знать не хотіла кидати свої землі і багатства. «Як залишити ворогові батьківські могили і храми богів!» — вигукували вони. Оскільки чинити опір персам на суші було неможливо, то вони ладні були підкоритися Ксерксу. Але не так думав народ. Не віддасть він без бою своєї свободи, не впаде на коліна перед перським царем. Нікому не кланялись до землі елліни, і скоріше загинуть вони, ніж зневажать себе перед людиною, яка нічим не краща від інших смертних! Народні збори прийняли пропозицію Фемістокла.

Загрузка...