загрузка...
пітекантроп
Пітекантроп (реконструкція)

Розпочинаючи вивчення історії первісного суспільства, доцільно створити у свідомості учнів яскраві картини життя людей на світанку їх історії. Передусім потрібно, щоб учні добре уявляли собі зовнішній вигляд первісних людей, їх відмінність від сучасних. Шестикласники ще не підготовлені до усвідомлення процесу походження людини, але вчитель може розповісти, що найближчими предками людини були людиноподібні мавпи, що перехід від тваринного світу до людського суспільства відбувався протягом тривалого часу, що людина виділилась з тваринного світу лише завдяки праці. Праця створила саму людину.

Першим відомим нам представником людини був пітекантроп, який ще зовні дуже нагадував людиноподібну мавпу (мал. 1). Кістки пітекантропа були знайдені голландським лікарем Є. Дюбуа на острові Яві. На основі їх вивчення встановлено, що пітекантроп — одна з найважливіших ланок у походженні сучасної людини. Він мав вертикальну ходу. Об’єм його мозку дорівнював 850—950 см3, тобто був у 1,5—2 рази більший, ніж у сучасних людиноподібних мавп. Пітекантропи користувалися дуже примітивними кам’яними знаряддями шельського типу і жили стадами. Основним джерелом його існування було збирання дикоростучих плодів, їстівних рослин, коренів, а також полювання на дрібних тварин.

синантроп
Синантроп (реконструкція)

Близьким до пітекантропа був синантроп (мал. 2), кістки якого вперше знайдені недалеко від Пекіна (Китай) у печері Чжоу-коудянь.

Синантроп був більш розвинений, ніж пітекантроп. Об’єм його мозку дорівнював 1200сл3. У синантропа менш різко виступали надбрівні дуги, але лоб ще низький і спадистий, нижня щелепа — масивна. Порівняно з пітекантропом у нього змінилась пропорція рук і ніг, помітно випрями-лась хода. На зріст синантроп досягав 150—160 см.

Синантропи заселяли південну частину Азії, Африки та південь Європи від 500 до 100 тисяч років тому і жили стадами, ведучи спільно боротьбу за своє існування.

неандерталець
Неандерталець (реконструкція)

Дальшим кроком у формуванні сучасної людини був неандерталець  (палеоантроп)— (мал. 3). Уперше кістки цієї людини знайдено в долині Неандерталь (біля Дюссельдорфа) в Німеччині. Пізніше кістки неандертальців було знайдено в Іспанії, Бельгії, Франції, Італії, Югославії, Африці, Палестині, Криму, Узбекистану. Все це свідчить про те, що людина неандертальського типу жила на широких просторах Європи, Азії і Африки. Зріст чоловіків доходив до 160—170 см. Людина неандертальського типу значно прогресувала у своєму розвитку. Об’єм її мозку дорівнював 1400—1600 см3. Обличчя неандертальця наближалося до обличчя сучасної людини. Знаряддя праці, які залишили неандертальці, належать до середнього палеоліту (мустьєрська культура).

кроманьйонець
Кроманьйонець (реконструкція)

В епоху пізнього палеоліту на зміну неандертальцям з’являються люди сучасного типу, яких прийнято називати кроманьйонцями (мал. 4). Фізичною будовою кроманьйонець не відрізнявся від сучасної людини. Його називають також «homo sapiens» (розумною людиною).

Відмітною рисою кроманьйонців, порівняно з людьми неандертальського типу, було те, що у них зникли успадковані від тварин особливості фізичної будови, а також сталися істотні зміни у вищій нервовій системі.

З появою кроманьйонців зв’язані удосконалення знарядь праці, виникнення родового ладу, мистецтва, вірувань, поділу людей на раси.

Загрузка...