загрузка...
Демосфен
Демосфен

Був вечір, коли напівмертвії Гі від утоми гонець примчав до Афін і передав тривожну звістку. Війська царя македонського Філіппа вторі-лися до Середньої Греції і загрожують Афінам. Страшна загроза нависла над усією Грецією і насам перед — над Афінами.

Члени афінської ради недовго ра дились. Вони вийшли на ринкову площу міста, викликали з крамниці, усіх людей, а потім, з їх наказу всі крамниці були підпалені. Заграв і пожежі — сигнал для жителів сусідніх сіл, за яким вони були зобов’язані негайно прибути до міста. Одночасно було віддано наказ глашатаям і трубачам усю ніч обходити місто і оголошувати про скликання народних зборів.

Рано-вранці зійшлись афіняни на народні збори. Коли вони дізнались, яку звістку приніс учорашній гонець, настала мертва тиша. Вже кілька разів глашатай звертався з запитанням: «Хто хоче висловитись?», але народ, приголомшений страшною звісткою, мовчав. Ніхто ще не міг зібратись з думками і внести пропозицію про те, як слід діяти, щоб запобігти загрозі, що нависла над рідним містом. Погляди всіх присутніх були звернені до знаменитого афінського оратора Демосфена. Усі знали його як палкого патріота і заклятого ворога царя Філіппа. І Демосфен попросив слова. У своїй промові він закликав громадян бути мужніми і доводив, що становище не зовсім безнадійне. Він радив відрядити посольство до великого грецького міста Фів, щоб запропонувати фіванцям укласти союз з афінянами. Одночасно слід, говорив він, послати військо до кордонів Аттіки, щоб усі, у тому числі й Філіпп, зрозуміли, що афіняни не збираються легко віддати свою свободу й незалежність.

Переконлива промова Демосфена вернула мужність афінянам. Усі його пропозиції були прийняті; до Фів відрядили посольство, до складу якого був обраний сам Демосфен.

Демосфен був великий політичний діяч і одиним із найвидатніших грецьких ораторів. Ще із раннього дитинства захопився він вивченням красномовства — мистецтва, якому стародавні греки надавали дуже великого значення. Розповідають, що хлопчиком він якось на суді почув промову одного відомого оратора, і вона його так захопила, що він вирішив за всяку ціну стати оратором. Проте це було не так просто. В Афінах, де вміння красномовно говорити було високо розвинене, де щодня в суді і на народних зборах виступали досвідчені оратори, публіка була дуже вимогливою. Кожне невдале слово, кожний незграбний жест і рух викликали в слухачів сміх, який часто примушував оратора залишати трибуну. Оратор повинен був мати голосний, благозвучний голос, правильну і чисту вимову.

Здавалося, що в Демосфена немає ніяких даних, щоб стати оратором. Хворобливий від природи, він
мав надзвичайно слабкий голос, трохи заїкався і гаркавив, крім того, у нього була звичка знизувати одним плечем. Тому коли Демосфен виступив перший раз на народних зборах з великою промовою, то публіка зняла такий галас і сміх, що йому довелося замовчати і зійти з трибуни. Друга спроба виступити з прилюдною промовою теж закінчилась невдачею. Стурбований, затуливши обличчя, щоб не попадатися на очі знайомим, поспішаючи додому, навіть не примітив, як слідом за ним ішов  його друзів. Вони попрямували  разом. Зненацька Демосфен почав жалісно скаржитись другові на свої невдачі, говорив, що народ, очевидно, не цінить й зовсім не розуміє важливості  його промов. «Все взвісно це так,— відповів Демосфену актор,— та я спробую допомогти тобі та твоєму горю. Зачитай мені будь-який уривок з трагедії Софокла або Евріпіда». Демосфен зачитав. Прослухавши Демосфена, актор продекламував те саме, тільки  із великою виразністю голосу і жестів, що Демосфену здалося, ніби він чув зовсім не такі вірші. Тепер він зрозумів , чого йому не вистачає, і з подвоєною старанністю взявся до роботи. Насамперед він почав вивчати грецьку літературу. Особливо старанно вивчав знаменитого історика Фукідіда. Слухав лекції афінського філософа Платона, який вважався чудовим майстром стилю. Потім серйозно взявся зміцнювати голос і поліпшувати вимову. Сходячи на гору або гуляючи на березі моря, Демосфен привчив згодом  себе голосно декламувати, причому намагався перекричати своїм голосом шум морських хвиль. Щоб добитися повної чистоти говоріння, Демосфен набирав собі в рот камінців і все-таки намагався говорити ясно і голосно.

Після довгих і впертих зусиль Демосфен досягнув мети, став видатним оратором. Коли йому минуло тридцять років, він вже почав брати участь в політичних  змаганнях. І тут все вміння  свого ораторського хисту він спрямовував проти того, кого вважав найбільш небезпечним ворогом Афін і всієї Греції,— проти царя македонського Філіппа.

Загрузка...