загрузка...

На чолі антимакедонської партії став Демосфен. Він не раз виступав з промовами на народних зборах , прагнучи розпалити в афінянах патріотичні почуття. Він говорив, що треба об’єднати всі сили для боротьби з македонським царем, який готує грекам поневолення. Ці промови Демосфена, спрямовані проти Філіппа Македонського, називались філіпіками. Філіпікою і в нас називають палку промову.

Спочатку Демосфену було важко вести боротьбу з багатими і впливовими прихильниками македонського царя, але коли македонські війська захопили Фессалію, настрій афінян різко змінився. Більшість громадян зрозуміла, що панування македонян знищить демократичні порядки, які ще збереглися в Афінах, і вирішила відстоювати незалежність своєї батьківщини. Прихильників ідеї зближення з Македонією віддали до суду. Афіняни почали готуватись до рішучої відсічі. Це був період найбільших успіхів і найбільшої слави Демосфена. Він стає керівником Афінської держави. Демосфену вдається знову зміцнити морський флот — головну зброю афінян — і добитися постанови про те, щоб увесь прибуток від театральних вистав ішов на військові потреби. Намагаючись створити за-гальногрецький союз проти Македонії, він об’їжджає ряд грецьких держав, закликає їх об’єднатися з Афінами.

У цей час до Афін несподівано прийшло повідомлення, яке схвилювало всіх: узяте й зруйноване місто Амфісса! Війська Філіппа — в Середній Греції! Настав вирішальний момент боротьби.

Коли Демосфен на чолі афінського посольства прибув  великого міста Середньої Греції — Фів, щоб запропонувати фі-ванцям союз проти македонського царя, то виявилось, що Філіпп випередив його. Тут уже були македонські посли, які не скупились на щедрі обіцянки. І все-таки Демосфен домігся успіху. Його виступи про честь і славу Греції, про необхідність дати відсіч спільному ворогові вирішили справу: фіванці стали на бік афінян.

Загрузка...