загрузка...

ДДВОПАРТІЙНА СИСТЕМА —наявна в деяких країнах система, за якої дві найбільші партії періодично змінюють одна одну при владі, напр., у США — Демократична й Республіканська партії, у Великій Британії — Лейбористська й Консервативна, у Канаді — Ліберальна й Прогресивно-консервативна партії. Одна з партій час від часу стає правлячою, інша опозиційною. Д. с. не виключає існування інших партій, які, однак, з різних причин не беруть реальної участі в управлінні державою.

ДВОРЯНСТВО — привілейований прошарок світських земле-власників. Разом із духівництвом становило пануючий стан феодального суспільства (аристократія, рицарство, магнати, поміщики), що був ліквідований буржуазними революціями XVII-XIX    ст.

ДЕВАЛЬВАЦІЯ — зако-нодавче зменшення золотого змісту  грошової одиниці, за ниження курсу валюти яка відноситься до золота чи іноземної валюти.

ДЕЗАВУЮВАННЯ (від фр. de’sa- vou — зрікатися, відмовлятися) — в міжнародному праві — заява уряду про те, що дипломатичний представник або офіційна особа держави діяли без відповідного доручення або з перевищенням повноважень.

ДЕІДЕОЛОГІЗАЦІЯ (від лат. de… та ideologia) — теорія та по-літична діяльність, спрямовані на зменшення ролі ідеології в житті суспільства, “визволення” науки (особливо гуманітарних знань), а також особистості з-під впливу ідеології.

ДЕКЛАРАЦІЯ (лат. declaratio — повідомлення) — урочисте проголошення загальних політичних принципів, програмних актів, важливих міжнародних подій, законів тощо урядом, політичною партією (партіями), міжна-родними або громадянськими організаціями.

ДЕМАГОГІЯ  — навмисне викривлення фактів, брехливі обіцянки, лестощі.

ДЕМОКРАТІЯ — народовладдя; політичний устрій, який базується на визнанні політичних свобод, громадянських прав особи, а також таких принципів: розподіл влади; легальність опозиції; правління не осіб, а закону (правова держава); незалежність від влади засобів масової інформації; конституційне розв’язання конфліктів.

ДЕПОЛІТИЗАЦІЯ — відмова від переваги політичних методів управління суспільним життям; визволення державних і суспіль-них організацій від ідеологічного тиску та політичного диктату партій чи рухів або одноосібної влади однієї з партій.

ДЕПОРТАЦІЯ (лат. deportatio — вивезення) — вигнання, вислання з країни; примусове переселення окремих осіб, груп, народів.

ДЕПРЕСІЯ (від лат. depressus — пригнічений) — фаза економічного розвитку, яка настає безпосередньо за економічною кризою надвиробництва і характеризується застоєм у виробництві, незавантаженням підприємств, масовим безробіттям, повільною торгівлею тощо.

Загрузка...