загрузка...

Документ    1
А.  З проекту інструкції, складеної 26 грудня 1939 року в Управлінні пропа-ганди та агітації ЦК ВКП(б)«З чого починати політичну та організаційну роботу комуністів у районах, звільнених від влади білих»

1. Поширювати Декларацію Народного уряду, договір, укладений між Фінляндією та СРСР, газету «Кансан Валта» («Влада народу»), звернення ЦК Компартії Фінляндії та інші комуністичні видання.
2. З’ясувати настрої та викорінити уявлення частини трудового народу, що винуватцями його страждань є комуністи або Радянський Союз і Червона Армія. Треба негайно вжити особливих, енергійних заходів (розгорнути роботу пропагандистів, поширювати особливі листівки, складені з урахуванням умов даної місцевості і т. ін.) для того, щоб як усними, так і друкарськими за-собами пропаганди переконливо показати брехливість демагогії білих.
3. У найтіснішому зв’язку із заходами Народного уряду, уповноважених із постачання та інших адміністративних органів необхідно розгорнути практичну роботу з надання на перших етапах допомоги трудовому насе-ленню, що перебуває у найбільш скрутному становищі», оскільки «не мож-на забувати, що широкі маси трудового населення створюватимуть свою
думку про нову урядову владу, виходячи з того, як її представники і взагалі комуністи із самого початку справді опікуються інтересами трудового на-роду».
Б.  З виступів фінських політиків про радянсько-фінську війну
1.  Ю. К. Паасіківі, прем’єр-міністр Фінляндії (лютий 1946 року)
«Я вважаю, політика Фінляндії була б більш послідовною, якби нею ке-рували далекоглядні політики…»
2.  К. Г. Маннергейм, маршал фінської армії
«Я говорив, що Фінляндії було б набагато вигідніше пересунути, зро-зуміло, за компенсацію, державний кордон від Петербурга на декілька миль на захід. Я серйозно попереджаю про те, що не можна відпускати до Москви радянського посла Штейна з порожніми руками. Але саме так і вийшло.
6 квітня він відбув з Хельсінкі, так і не виконавши доручення. Навіть пар-ламент не вважав за необхідне поінформувати про місію Штейна. Не можу це назвати інакше, як короткозорість».
Завдання
1)  Визначте справжні цілі партійного керівництва СРСР у війні з Фінляндією.
2)  З’ясуйте, які реальні події часів радянсько-фінської війни стали підста-вою для висловлювання Ю. К. Паасіківі та К. Г.Маннергейма.
3)  Як ви вважаєте, що стало справжньою причиною радянсько-фінської війни: територіальні претензії чи створення прорадянського маріонет-кового уряду під керівництвом секретаря Виконкому Комінтерну О. В. Куусінена та втілення ідеї «світової революції» в 30-х роках ХХ ст.?
4)  Дослідіть, чи вдалося СРСР досягти у війні поставленої мети та яким чином завершився цей збройний конфлікт.

Документ    2
Із промови А. Гітлера на нараді вищих керівників німецької армії
від 22 серпня 1939 року
«Ліквідація Польщі є нашою першочерговою задачею. Метою повинно бути не досягнення будь-якої певної лінії, а знищення живої сили. Навіть якби війна могла розпочатися на Заході, ліквідація Польщі повинна бути нашою першою задачею. З урахуванням пори року рішення повинно бути негайним. Для пропаганди я висуну будь-яку причину, щоб розпочати вій-ну. Не має значення, буде вона достовірною чи ні. Переможця ніхто не за-питує, сказав він правду чи ні. Питання, пов’язані з початком і веденням
війни, вирішує не правова перемога. Будьте безжальними. Будьте бруталь-ними. Вісімдесят мільйонів людей повинні отримати те, що їм належить, їм необхідно забезпечити життя. Закон перебуває на боці сильнішого. Пово-дитися необхідно з максимальною суворістю. Потрібні швидкі рішення, непорушна віра в німецького солдата. Поразка можлива лише тоді, коли затремтять нерви керівників. Перша мета — дійти до Вісли та Нарви; наші технічні переваги розтрощать поляків психологічно. Кожна нова польська
армія, яка з’явиться, повинна бути негайно розгромлена; війна повинна бути війною на знищення» [42, С. 159–160].
Завдання
1)  Установіть, які цілі поставило нацистське керівництво Німеччини
у новій світовій війні.
2)  З’ясуйте, чому ліквідація Польщі стала першочерговою задачею А. Гіт-лера.
3)  Визначте, як і чому саме таким чином мали поводитися німецькі солдати на окупованих територіях.

Документ    3
З промови рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера від 16 вересня 1941 року
«Було б добре, якби всі розуміли, що означає той факт, що ми, 83 млн німців, маємо побороти 200 млн росіян. Треба вчитися в англійців не на теорії, а на практиці, навчитися того, як вони поводилися з індусами. Слід вчитися того, щоб одна людина німецького походження могла панувати над областю зі 100 тис. людей. У їх розпорядженні будуть каміння, дерево, солома, зерно, худоба. Хай будують собі з цього власний рай, але панувати повинен німець. Протягом 20 років ми повинні германізувати і заселити
Білорусію, Естонію, Латвію, Литву і Крим» .
Завдання
1)  Якої мети та якими засобами прагнули досягти німці на окупованих те-риторіях?
2)  Чому Г. Гіммлер закликав німецьку армію «вчитися в англійців не на
теорії, а на практиці, вчитися того, як вони поводилися з індусами»?
3)  Пригадайте з курсу всесвітньої історії суть колоніальної політики та ме-тоди її здійснення.

Документ    4
Уривки з виступів політичних лідерів Німеччини, Радянського Союзу та Великої Британії у зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни
А.  З виступу Адольфа Гітлера по радіо 22 червня 1941 року«Німецький народе! Націонал-соціалісти!
Ви всі, ймовірно, відчули, що цей крок був для мене гірким і важким. Ніколи народ не мав ворожих почуттів до народів Росії. Проте вже понад два десятиліття єврейсько-більшовицький уряд з Москви намагається роздмухувати вогонь ворожнечі не тільки в Німеччині, але й в усій Європі. Не Німеччина намагалася привнести до Росії свій націонал-соціалістичний світогляд, а саме влада у Москві невпинно здійснювала спроби нав’язати нашому та іншим європейським народам своє панування, причому не
тільки ідеологічними, але й мілітаристськими методами. Наслідками діяльності такого режиму в усіх країнах були лише хаос, зубожіння і го-лод…Німецький народе!У цей момент відбувається зосередження і розгортання військових сил
такого обсягу і розмаху, якого дотепер не бачив світ. У союзі з фінськими соратниками стоять війська на Північному Льодовитому океані… Від Схід-ної Пруссії до Карпат простяглися військові підрозділи Східного німецько-го фронту. На берегах Пруту, в нижній течії Дунаю, до морського узбережжя Чорного моря під керівництвом глави держави Антонеску об’єднуються ні-мецькі та румунські солдати. Завданням цього фронту є не тільки захист окремих держав, але й гарантування безпеки Європи і тим самим поряту-нок всіх і вся…Хай допоможе нам Бог у цій боротьбі!» .

Б.  З виступу В’ячеслава Молотова по радянському радіо 22 червня 1941 року
«Громадяни і громадянки Радянського Союзу!…Сьогодні, о четвертій годині ранку, без висунення будь-яких претен-зій до Радянського Союзу, без оголошення війни, німецькі війська напали на нашу країну, атакували наші кордони в багатьох місцях і піддали бом-бардуванню зі своїх літаків наші міста — Житомир, Київ, Севастополь, Ка-унас та деякі інші, причому убито й поранено понад двісті чоловік. Нальоти ворожих літаків й артилерійський обстріл були здійснені також з румун-ської та фінської територій.
Вже після здійсненого нападу німецький посол в Москві Шуленбург о 5 годині 30 хвилин ранку зробив мені заяву про те, що німецький уряд вирішив виступити з війною проти СРСР у зв’язку із зосередженням час-тин Червоної Армії поблизу східного німецького кордону.
…Німеччина зробила напад на СРСР, незважаючи на миролюбну пози-цію Радянського Союзу, відтак фашистська Німеччина є нападаючою стороною.
…Радянським урядом даний нашим військам наказ — відбити розбій-ницький напад і вигнати німецькі війська з території нашої Батьківщини.
Не вперше нашому народові доводиться мати справу з нападаючим во-рогом…. Червона Армія і весь наш народ поведуть звитяжну Вітчизняну війну за Батьківщину, за честь, за свободу.Уряд закликає вас, громадяни і громадянки Радянського Союзу, ще тіс-ніше згуртувати свої ряди навколо нашої славної більшовицької партії, навколо нашого Радянського уряду, навколо нашого великого вождя това-риша Сталіна.Наша справа справедлива! Ворог буде розбитий! Перемога буде за на-ми!» .

В.  З виступу прем’єр-міністра Уінстона Черчілля по англійському радіо 22 червня 1941 року
«Нацистському режиму властиві гірші ознаки комунізму. У нього немає ніяких засад і принципів, окрім…. прагнення до расового панування. За своєю жорстокістю і лютою агресивністю він перевершує всі форми людської зіпсованості. За останні 25 років ніхто не був більш послідовним во-рогом комунізму, ніж я. Я не візьму назад жодного слова, яке я сказав про
нього. Проте все це тьмяніє перед видовищем, що розгортається зараз. Ми-нуле з його злочинами, божевіллям і трагедіями зникає. Я бачу російських солдат, що стоять на порозі своєї рідної землі, що захищають поля, які їх батьки обробляли з незапам’ятних часів. Я бачу, як вони охороняють свої домівки, де їх матері і дружини моляться…. Я бачу, як на все це насувається
мерзотна нацистська військова машина з її вишколеними, брязкаючими шпорами, прусськими офіцерами, з її майстерними агентами, що тількино придушили і зв’язали по руках і ногах десяток країн. Я бачу також сіру вимуштрувану, слухняну масу жорстокої солдатні, що насувається подібно до хмар повзучої сарани. Ми сповнені рішучості знищити Гітлера й всі слі-ди нацистського режиму. Звідси випливає, що ми надамо Росії (прим. авт. — читай СРСР) і російському народові (прим. авт. — радянському)
всю допомогу, яку тільки зможемо.
Небезпека, що загрожує Росії, — це небезпека, що загрожує нам і Спо-лученим Штатам… Подвоїмо свої зусилля і боротимемося разом, скільки вистачить сил і життя» .

Г.  З виступу Йосифа Сталіна по радянському радіо 3 липня 1941 року
«Товариші! Громадяни!
Брати і сестри!
Бійці нашої армії і флоту!
До вас звертаюся я, друзі мої!
Підступний військовий напад гітлерівської Німеччини на нашу Бать-ківщину, розпочатий 22 червня, триває….
…Історія свідчить, що непереможних армій немає і не буває. Те ж саме можна сказати про нинішню німецько-фашистську армію Гітлера.
Що стосується того, що частина нашої території виявилася все ж таки захопленою німецько-фашистськими військами, то це пояснюється голов-ним чином тим, що війна фашистської Німеччини проти СРСР почалася за вигідних умов для німецьких військ і невигідних для радянських військ.
Справа в тому, що війська Німеччини як країни, що веде війну, були цілком змобілізовані… Фашистська Німеччина несподівано й підступно порушила пакт про ненапад, укладений в 1939 році. Можуть запитати: як могло трапитися, що Радянський уряд пішов на укладення пакту про ненапад з таки-ми підступними людьми і недолюдками, як Гітлер і Ріббентроп? Чи не при-пустилися ми тут помилки? Звичайно, ні!…
Ворог жорстокий і невтомний. Він ставить за мету захоплення наших земель, нашого хліба і нашої нафти. Він ставить собі за мету відновлення влади поміщиків, відновлення царизму, руйнування національної держав-ності вільних народів Радянського Союзу, їх понімечення, перетворення їх на рабів німецьких князів і баронів.
У разі вимушеного відходу частин Червоної Армії треба вивозити весь рухомий залізничний склад, не залишати ворогові жодного кілограма хлі-ба, жодного літра пального. Усе цінне майно, яке не можна буде вивезти, треба безумовно знищувати.
Метою цієї всенародної вітчизняної війни проти фашистських гнобителів є не тільки ліквідація небезпеки, що нависла над нашою країною, але й допомога усім народам Європи, що потерпають під ярмом німець-кого фашизму… Наша війна за свободу нашої Вітчизни зіллється з боротьбою народів Європи й Америки за їх незалежність, за демократичні свободи…
Всі сили народу — на розгром ворога!
Вперед, за нашу перемогу!».

Завдання
Проаналізуйте суть документів, наведених вище, порівняйте їх від-повідно до встановлених нижче критеріїв і заповніть таблицю.
Критерії    для    порівняння документ    А документ    Б документ    В документ    Г
Характер документа
До кого і в якій формі звертається автор?
Головна мета документа, ключові слова
Як визначено причини війни?
Як визначено характер війни?
Які пропагандистські ідеї, прийоми викорис-товують політики?

Документ    5
З наказу № 1 для старшого офіцерського складу
Об’єднаного флоту Японії від 5 листопада 1941 року
«На Сході Американський флот має бути знищений. Американські лінії операцій та постачання мають бути зламані. Війська противника треба роз’єднати і знищити. Перемога має деморалізувати ворога, унеможливити
подальшу боротьбу. Від результатів цієї битви залежить зліт або падіння імперії. Кожен повинен виконувати свій обов’язок до кінця»
Завдання
1)  З’ясуйте, які задачі стояли перед японським командуванням восени 1941 р.
2)  Дослідіть, яким чином було реалізовано цей наказ та які наслідки для американських збройних сил мало його виконання.

Документ    6
Уривки з «Блокадної книги» Олеся Адамовича та Даниїла Граніна
«Наприкінці війни… Беззубова відрядили до Німеччини, призначили начальником науково-технічного відділу харчової промисловості. Йому довелося відати в Німеччині лабораторіями університетів, науково-дослідницькими інститутами, проектними організаціями, тому не дивно, що до-ля звела його з таким видатним німецьким фахівцем, як професор Цігель-майєр…
Його залучали займатися найважливішою для (німецького) командування проблемою блокованого Ленінграда. Прямий наступ на місто захли-нувся. Наші війська щільно тримали зсередини блокадне кільце, не даючи ніде його переступити. Він (Цігельмайєр) обмірковував і радив, що слід робити, щоб швидше уморити голодом Ленінград. Цігельмайєр розповів мені, що вони точно знали, скільки у нас залишилося продовольства, знали, скільки людей в Ленінграді. Правда, він зробив помилку, я потім йому ска-зав, що у нас становище було ще гірше: «Ви не врахували, скільки з армією прийшло населення з Ленінградської, Новгородської та інших областей».
Цігельмайєр дивувався і все мене питав: «Як же ви витримали? Як ви витримали? Як ви могли? Це здійснити неможливо! Я писав довідку, що люди на такому пайку фізично не можуть жити. І тому не слід ризикувати ні-мецькими солдатами. Ленінградці самі помруть, тільки не треба випускати жодну людину через фронт. Нехай їх залишиться там більше, тоді вони швидше помруть, і ми увійдемо до міста абсолютно вільно, не втратимо
жодного німецького солдата». Потім він говорив: «Я все ж таки досвідче-ний харчовик. Я не розумію, що за диво у вас там сталося».
Завдання
У чому, на вашу думку, полягав подвиг ленінградців у роки війни?

Документ    7
Зі спогадів німецького солдата Вернера Піхта
«…Для фюрера солдат був лише частиною техніки, деякою подобою моторизованої зброї. Як до солдата, так і до техніки, у цій війні, яка велася без будь-якого урахування сил і можливостей, висувалися надмірні вимоги, виконати які вони були не в змозі. …Високі якості військових команди-рів не знайшли застосування через те, що вони були скуті волею дилетанта і фанатика, який прагне до безмежної влади. …Сумніви щодо перемоги вважалися гідними смерті, віра у несхибність фюрера — вищим законом.
…У період Другої світової війни тотальний розгром армії настав безпосе-редньо за її блискучими історичними перемогами. Під час свого останньо-го походу німецька армія мала командирів надзвичайних здібностей. Роз-кладання форми та духу армії збігається в часі з її найбільшими військовими успіхами. …Карколомний успіх, який армія пережила на початку війни,
є суттєвою частиною цієї драми. …Вже початок війни з Польщею у вересні 1939 р. приніс солдату несподівану для нього славу. …На карті бойових дій вимальовувалася картина бездоганно проведеної операції великих масшта-бів. …Ріг достатку, який дав німцям стільки успіхів, ще не вичерпався, але те, що насправді це була скриня Пандори, мало хто розумів. …Перемоги німецької армії були досягнуті… завдяки її високому моральному духу, який суттєво відрізнявся від морального духу противника. Німецькі збройні си-ли, сміливо використовуючи нові тактичні можливості, які відкрилися з появою авіації, танків і моторизованих з’єднань, в одну мить прорвали пояс укріплень, що вважався до цього часу нездоланним, та розбили най-більш славетну… армію Європи… (прим. авт. — французів) …Кампанія проводилась «проти Версаля» і те, що війська крокували по місцях боїв
Першої світової війни, сприймалося німцями як позбавлення ганьби за минулу поразку. …Успіх війни в Європі призвів… до беззастережної віри в командування. …Солдат відчував, що він перебуває на службі великої ідеї,
здійснення якої, здавалося йому, можливе… малими жертвами…Війна проти Росії (прим. авт. — читай СРСР) докорінним чином змі-нила становище німецького солдата. …Умови одразу стали незрозумілими. Ворог був затаврований як людина нижчої раси, щодо якої дозволяються будь-які дії. Населення окупованих областей… було уярмлене. Це призвело
до посилення партизанського руху. За лінією фронту есесівські загони вла-штовували єврейські погроми. Нелюдське поводження з військовополоне-ними призвело до того, що ворог бився вкрай запекло, до останнього на-бою. І чим далі німецький солдат залишався в цій країні, тим більшим пеклом ставала вона для нього. …Нестерпне навантаження в боях, суворий клімат та нескінченні несподіванки ворога призводили до втрати людьми витримки. Дорога перемог стала дорогою ям. …Витривалість німецького солдата, продемонстрована ним наприкінці війни під час боїв в оточенні, які не могли не привести армію до загибелі, все ж таки викликає здивуван-ня. Ошуканий власним командуванням і, врешті-решт, відкрито ним зра-джений… солдат наприкінці війни залишився на самоті» .
Завдання
1)  Визначте ставлення вищого нацистського керівництва до пересічного
німецького солдата.
2)  Доберіть факти, які характеризують:
а)  А. Гітлера як Верховного Головнокомандувача;
б)  командирів німецької армії;
в)  німецького солдата.
3)  Завдяки чому німецька армія здобувала перемоги?
4)  Охарактеризуйте дії німецьких солдат на окупованих територіях. Чи
можна їх вважати винуватцями трагедії уярмлених народів?
5)  Дослідіть, яким чином змінювалося становище німецьких солдат від
початку війни до її завершення.
6)  З’ясуйте, у чому полягав тріумф і трагедія німецької армії в роки Другої
світової війни.

Документ    8
З листування генералісимуса СРСР Й. Сталіна та прем’єр-міністра Великої Британії У. Черчілля про відкриття Другого фронту в Європі

А.  З листа Уінстона Черчілля Йосифу Сталіну
«Усе розпочалося добре. Міни, перепони та узбережні батареї значною мірою подолані. Повітряні десанти були доволі вдалими та були здійснені у великому масштабі. Висадка піхоти розгортається швидко та велика кіль-кість танків самохідних гармат вже на березі.
Перспективи на погоду пристойні, з тенденцією на покращення».06 червня 1944 р.

Б.  З відповіді Йосифа Сталіна на лист Уінстона Черчілля від 06 червня 1944 року
«Ваше повідомлення про успішний початок операції «Оверлорд» отримав та радує усіх нас та дає надію відносно подальших успіхів.
Літній наступ радянських військ, організований згідно з умовами Тегеранської конференції, розпочинається з середини червня на одній з важли-вих ділянок фронту. Загальний наступ радянських військ буде розгортатися етапами шляхом послідовного введення армій в наступальні операції. Наприкінці червня та протягом липня наступальні операції перетворяться на загальний наступ радянських військ.Зобов’язуюся своєчасно інформувати Вас про хід наступальних опе-рацій».
В.  З листа Уінстона Черчілля Йосифу Сталіну
«3. У Нормандії точаться гарячі бої. Погода у червні була вкрай неспри-ятливою. У нас на узбережжі був не тільки шторм, … але була ще й сильна хмарність, яка позбавляє нас можливості повністю використовувати нашу кількісну перевагу у повітрі, а також допомагає летючим бомбам досягати Лондона… Тим часом, загальні бої проходять сприятливо для нас, і, хоча
проти британської ділянки діють тринадцять танкових дивізій, в нас все ж таки є чимала перевага у танках. Ми маємо на березі значно більше трьох чвертей мільйона британців та американців… Противник горить та спливає кров’ю на усіх фронтах одразу, та я згоден з Вами, що так повинно продов-жуватися до завершення».01 липня 1944 р.
Г.  Німецький командувач Західним фронтомгенерал фон Клюне Адольфу Гітлеру
«Противник має велику перевагу в авіації, яка придушує майже усе на-ше просування. Разом з тим кожне просування противникаготується та прикривається його авіацією. Людські та матеріальні втрати колосальні.
Моральний стан війська сильно підірваний внаслідок безперервного ни-щівного вогню противника».20 серпня 1944 р.» .
Завдання
1)  Проаналізуйте листування між У. Черчіллем та Й. Сталіним та вста-новіть, про яку подію йдеться. У чому полягало її історичне значення?
2)  З’ясуйте, які роди військ армій ворогуючих сторін брали участь в опе-рації «Оверлорд».
3)  Визначте, які труднощі виникали в ході боїв у військ антигітлерівської
коаліції за нацистськими військами?
4)  Дослідіть, яким чином змінилося військово-стратегічна ситуація в чер-вні–липні та серпні 1944 р. на західному та східному театрі європей-ських фронтів.

Документ    9
Витяг з протоколу проведення засідання представників
трьох великих держав на Берлінській конференції від 1 серпня 1945 р.

«II. Політичні та економічні принципи, якими необхідно керуватися при поводженні з Німеччиною в початковий контрольний період.
А.  Політичні принципи
1.  Відповідно до Угоди про контрольний механізм в Німеччині верховна влада в Німеччині здійснюватиметься головнокомандуючими збройних сил Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Сполучених Штатів Америки, Сполученого Королівства і Французької Республіки, кожна у своїй зоні окупації.
3.  Цілями окупації Німеччини, якими повинна керуватися Контрольна
Рада, є:
1)  Повне роззброєння та демілітаризація Німеччини, ліквідації всієї ні-мецької промисловості, яка може бути використана для військового виробництва або контроль над нею.
2)  Переконати німецький народ, що він зазнав тотальної військової поразки і що він не може уникнути відповідальності за те, що він накликав на себе, оскільки його власне безжальне ведення війни, фактичний опір нацистів зруйнували німецьку економіку і зробили хаос і страждання неминучими.
3)  Знищити націонал-соціалістичну партію та її філіали і підконтрольні організації, розпустити всі нацистські установи, забезпечити, щоб вони не відродилися ні в якій формі, і запобігти будь-якій нацистській і мілі-таристській діяльності чи пропаганді.
4)  Підготуватися до остаточної реконструкції німецького політичного життя на демократичних засадах і мирній співпраці Німеччини і міжнародного життя.

III. Репарації з Німеччини
Репараційні претензії СРСР будуть задоволені вилученнями із зони Ні-меччини, окупованої СРСР, і з відповідних німецьких вкладень за кордо-ном. <…>
V.  Місто Кенігсберг і прилеглий до нього район
Конференція погодилася із передачею Радянському Союзу міста Кеніг-сберга і прилеглого до нього району.
VI. Військові злочинці
Три уряди вважають справою величезної важливості, щоб суд над цими
головними злочинцями почався якнайскоріше. Перший список обвинува-чених буде опублікований до 1-го вересня цього року».

Завдання
Встановіть, які зміни відбулися в Європі за рішенням Берлінської конференції.
документ    10
З монографії Джузеппе Боффа «Історія Радянського Союзу.
Від Вітчизняної війни до становища другої світової держави.
Сталін і Хрущов. 1941–1964 рр.»
«6 серпня скинута американцями на Хіросіму атомна бомба повністю зруйнувала це японське місто… Можна сказати, що з того часу всі супереч-ки велися про те, чи було це бомбардування «останнім військовим актом Другої світової війни, чи ж першою значною дипломатичною операцією в «холодній війні» проти СРСР». Насправді — і в цьому полягає політична суть справи бомбардування Хіросіми — це було водночас і те, й інше. Ліде-рам західних держав було зрозуміло, що нова зброя надає в руки США ко-лосальної потужності знаряддя тиску, особливо тиску на СРСР…
Бомба вибухнула над Нагасакі 9 серпня. Лише цього дня радянські вій-ська відкрили військові діїв Маньчжурії. Почався короткий — і відносно неважкий — азіатський додаток до тієї тривалої війни, яку СРСР витримав
в Європі.
Безвідносно до зобов’язань, узятих на себе Сталіним перед союзника-ми по коаліції, участь у війні проти Японії відповідала деяким глибинним інтересам СРСР, які не зовсім вичерпувалися територіальними придбання-ми, узгодженими в Ялті…
Наступ радянських військ планувався як велика операція з оточенням.
Під керівництвом Василевського діяли три фронти. Два основних завдава-ли удар з досить віддалених один від одного районів: перший — під коман-дуванням Малиновського — на території Монгольської Народної Респуб-ліки; другий — під командуванням Мерецкова — з Примор’я, маючи за спиною Владивосток; обидва просувалися в напрямку на Харбін. Між ними діяв набагато менших розмірів фронт, яким командував генерал Пуркаєв, — його метою так само був Харбін. У цілому Радянський Союз виставив на
поле бою півтора мільйона чоловік.Тепер наступ у Маньчжурії давав можливість СРСР відновити прямий
контакт зі збройними силами комуністів, які під керівництвом Мао Цзеду-на продовжували боротьбу в Китаї» [40, С. 119–120].
Завдання
1)  Визначте характерні риси ведення бойових дій у війні з Японією.
2)  З’ясуйте цілі СРСР та США у війні з Японією.

Документ    11
Зі спогадів американського журналіста та коментатора
Уїльяма Л. Ширера «Конференція “Термінал” – справжня віха в історії»
«І ось 1945 рік наближався до закінчення. Це, безумовно, був найбільш знаменний рік у нашому житті. Рік перемоги союзників, рік, що поклав кінець мріям Японії та Німеччини досягти світового панування та най-страшнішій війні в історії людства. Цей рік був також роком народження
Організацій Об’єднаних Націй, роком другої спроби нинішнього поколін-ня забезпечити мир в усьому світі. Він сповістив також про ще одну велику подію — вступ в атомну еру, яка почалася, коли в липні у штаті Нью-Мексико було висаджено першу атомну бомбу. Якою ж буде ця нова атомна ера? Чи не принесе вона з собою загибель людства?» .
Завдання
1)  Назвіть зміни, які відбулися в світі по завершенні Другої світової війни.
2)  Як, на ваш розсуд, чи справдилися побоювання автора щодо майбутнього людства?

Загрузка...