загрузка...

Правовідносини — це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб’єктивні права і юридичні обов’язки.
Види правовідносин
За функціями права: регулятивні — виникають із фактів правомірного поводження суб’єкта; охоронні — виникають із фактів неправомірного поводження суб’єкта.
За характером обов’язку: активного типу — обов’язок зробити певні дії на користь іншої сторони; пасивного типу — обов’язок утриматися від небажаних для іншої сторони дій.
За ступенем визначеності суб’єктів: абсолютні — визначена тільки одна сторона — носій суб’єктивного права, а всі інші зобов’язані утримуватися від порушення його законних прав та інтересів (відносини власності; відносини з реалізації політичних свобод — свободи слова, зборів; відносини авторства тощо); відносні — точно визначені права й обов’язки всіх учасників, як наділених правом, так і правозобов’язаних (покупець і продавець, юрист і клієнт, викладач і студент).
За галузями права: конституційно-правові (відносини громадянства); адміністративно-правові (відносини зі стягнення і сплати податку); цивільно- правові (відносини купівлі-продажу речі або цінних паперів); трудові (відносини за трудовим договором); сімейні (аліментні відносини) тощо.
Із субординації у правовому регулюванні: матеріально-правові — виникають на основі норм матеріального права (адміністративно-правові, цивільно-правові, кримінально-правові тощо); процесуально-правові — виникають на основі норм процесуального права й похідні від норм матеріального права (адміністративно-процесуальні, цивільно-процесуальні, карно- процесуальні тощо); процесуально-регулятивні (процес укладання договору); процесуально-охоронні (кримінальне провадження) — типові правовідносини, пов’язані з реалізацією юридичної відповідальності.
За суб’єктами: між суб’єктами федерації (у федеративній державі); між громадянами держави; між громадянином і державою; між юридичною особою — суб’єктом приватного права — і державним органом; міждержавними органами; міждержавним органом і службовими особами, які зобов’язані виконувати розпорядження керівника цієї інстанції. За кількістю суб’єктів: прості — не розділені на складові частини; складні — містять у собі систему самостійних правовідносин. За розподілом прав і обов’язків між суб’єктами: односторонні — кожна зі сторін має або права, або обов’язки (договір дарування, договір позики); двосторонні — кожна зі сторін має як права, так і обов’язки (договір купівлі- продажу).? За волевиявленням сторін: договірні — визначається воля як правочинно?, так і правозобов’язаної сторони, управлінські — досить виявлення волі тільки правочинно? сторони. За терміном дії: короткострокові; довгострокові. Склад правовідносин — основні елементи правовідносин (суб’єкти) і доцільний спосіб зв’язку між ними на основі суб’єктивних юридичних прав, обов’язків, повноважень і відповідальності із приводу соціального блага або забезпечення яких-небудь інтересів. Суб’єкти — особи, які беруть участь у правовідносинах. Об’єкт — те, із приводу чого виникає і здійснюється діяльність його суб’єктів. Зміст— суб’єктивні права, обов’язки, повноваження, відповідальність його суб’єктів. Інакше — це юридичне взаємне положення суб’єктів, що визначає, формує їхню поведінку через кореспондуючі одне одному права й обов’язки заради задоволення їхніх інтересів. Юридичний факт — це життєва обставина, пов’язана з виникненням, зміною або припиненням правовідносин. При наявності норм права без юри-дичного факту правовідносини неможливі. Юридичний факт є передумовою правовідносин. Наприклад, наявність норм права, які регулюють порядок спадкування, не означає, що особа вступила у спадкоємні правовідносини й одержала спадок. Необхідна наявність певних обставин, які фіксуються в гіпотезах норм права. Юридичні факти класифікуються за різними критеріями. Види юридичних фактів за юридичними наслідками: правотворчі (наприклад, наказ ректора про зарахування абітурієнта у ВНЗ), правозмінні (наприклад, наказ ректора про переведення студента з очної на заочну форму навчання), правоскасувальні (наприклад, наказ ректора про видання студентові диплома про закінчення ВНЗ). Види юридичних фактів за волевиявленням: —    дії — вольова поведінка суб’єктів права, з яким зв’язане виникнення, зміна і припинення правовідносин (наприклад, угода, постанова слідчого, рішення суду); —    події — юридичні факти, які виникають, змінюються і припиняються мимоволі людей (наприклад, стихійне природне явище, смерть); —    обставини — складні юридичні факти, які охоплюють своїм змістом дії та події (наприклад, безвісна відсутність, місце проживання, недієздатність). Дії розділяються на правомірні, неправомірні. Правомірні — відповідають вимогам норм права (договір). Неправомірні — не відповідають вимогам норм права (правопорушення).
Правомірні дії — це:
•    юридичні акти — дії, які зв’язані із вступом особи в конкретні правовід-‘ носини з метою породити певні юридичні наслідки (наприклад, звернення громадянина із заявою в державний орган про прописку);
•    юридичні вчинки — дії, які не мають на меті спричинити юридичні наслідки (наприклад, фіктивний шлюб породжує, у випадку народження дітей, усі юридичні обов’язки, пов’язані з утримуванням і вихованням дітей).
Неправомірні дії:
•    злочини — передбачені законом суспільно небезпечні винні діяння (дії або бездіяльність), які тягнуть, згідно із чинним законодавством кримінальну відповідальність. Злочин відрізняється від проступку більшим ступенем суспільної небезпеки;
•    проступки — один із видів правопорушень, що полягає у винній дії або бездіяльності, та спричиняє за чинним законодавством дисциплінарну або адміністративну відповідальність. Проступок відрізняється від злочинів меншим ступенем суспільної небезпеки.
Події бувають абсолютними (смерть людини породжує наслідок: майно переходить дружині, дітям, тобто виникають спадкоємні правовідносини, змінюється склад учасників правовідносин, суб’єктом яких був померлий) і відносними (смерть застрахованої особи в результаті вбивства тягне наслідки незалежно від того, з якої причини відбулося позбавлення життя — виплачується страхова премія родині, у спадкоємців убитого виникають правовідносини з органом страхування).

Висновок. Правовідносини — це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Правовідносини поділяються на такі види: за функціями права, характером обов’язків, ступенем визначеності суб’єктів, галузями права, субординації у правовому регулюванні, суб’єктами, кількістю суб’єктів, розподілом прав і обов’язків між суб’єктами, волевиявленням сторін, терміном дії. Правовідносини мають складну будову: суб’єкт, об’єкт, склад
Юридичний факт — це життєва обставина, з якою норми права пов’язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Ключові слова і поняття: правовідносини, юридичний факт, дії, події, правомірні та неправомірні дії, відносні та абсолютні події.

Загрузка...