загрузка...

План відповіді

1. Видатні пам’ятки архі­тектури Київської Русі.

2. Розвиток архітектури в Галицько-Волинсь­кому князівстві.

3. Давньоруські фрески та мозаїки.

4. Фрески та мозаїки

в Галицько-Волинському князівстві.

Високого розквіту в Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві досягли ар-хітектура й образотворче мистецтво.
Прийняття християнства сприяло поширенню кам’яного зодчества. Руські майстри, перейнявши традиції Візантії, створювали неповторні архітектурні ансамблі.
Поширилося будівництво кам’яних церков і монастирів.
Першою кам’яною спорудою Київської Русі стала Десятинна церква в Києві, збудована за Володимира Великого. Шедеврами давньоруського зодчества були Софійський собор у Києві, Михайлівський собор у Переяславі, Спасо-Преображенський собор що знаходиться в  Чернігові, Успенський собор у Галичі, церква Іоана Предтечі в Холмі, Василівська церква у Володимирі — Волинському.?
Розвитку архітектури сприяв економічний підйом руських князівств, суперництво між князями в благоустрої і звеличуванні своїх земель.
З середийи XII ст. формується галицька школа архітектури, поширюється білокамінна архітектура.
На жаль, від численних архітектурних споруджень Галича нічого не залишилося, крім церкви Пантелеймона. Для архітектури Галича характерною була кам’яна кладка, широке застосування різьблених порталів, прикрас вікон, колон з різьбленими капітеліями.
Іноді скульптурні зображення розмальовувалися й покривалися позолотою. Галицький літопис, датований 1259 p., розповідає про багату прикрасу церкви Іоана в Холмі.
Коли відбувались археологічниі розкопок у Галичі були знайдені залишки різних споруд, наприклад кафедральної Успенської церкви, побудованої Ярославом Осмомисилом 1157 р.
Традиції галицької білокамінної архітектури набули поширення і у Львові, де наприкінці XIII — на початку XIV ст. були зведені храми Онуфрія, П’ятницький, Миколаївський.
Значних успіхів досягло будівництво фортифікаційних споруд із дерева й каменю — Золоті ворота в Києві, укріплення Галича, Володимира, Кременця.
За часів князя волинського  Володимира Васильовича на Волині були зведені нові замки для захисту від нападів з боку Литви.
Розвивалося образотворче мистецтво. Церкви усередині були розписані фресками , прикрашені мозаїками (зображення, складене з дрібних різнобарвних шматочків скла, камінчиків, емалі). У фрескових розписах і мозаїках тісно перепліталися світські й релігійні сюжети, зображувалися біблійні персонажі та події.
Шедевром мозаїчного живопису є зображення в Софійському соборі Богоматері Оранти, що вважалася захисницею Київської Русі. Мозаїка Софійського собору складалася зі смальти 177 кольорів і відтінків.
До наших днів дійшли пам’ятки Галицько-Волинського станкового живопису, наприклад ікона Волинської Богоматері.
Іконами прикрашалися не тільки церкви, але й будинки. Ікони писали на дошках водорозчинними фарбами. Спочатку ікони привозили з Візантії і Болгарії. Потім їх стали писати в Київській Русі. Найві- домішою іконописною майстернею була Печерська. Тут писав ікони відомий київський мозаїст і живописець Алімпій, який разом з іншими іконописцями розписував Успенський собор Києво-Печерської лаври.
У Галицько-Волинському князівстві найвідомішими іконами є ікона Богоматері-Одигітрії (ГІокровська церква, Луцьк) та ікона святого Юрія-змієборця (Львів).
Поширилася книжкова мініатюра. Високим рівнем техніки відрізняються мініатюри «Галицького Євангелія», що було створено особисто для князя Лева Даниловича.?
Висновок. Архітектура й образотворче мистецтво Київської Русі та Галицько-Волинського князівства посіли видне місце в скарбниці світової культури, увібравши в себе краще зі спадщини античної візантійської культури.

Дати: 1037 р.— будівництво Софійського собору; 1157 р.— будівництво Успенської церкви в Галичі.
Поняття, терміни, назви: архітектура, фреска, Софійський собор.
 Особистості в історії: Алімпій, Володимир Великий, Ярослав Мудрий.

Загрузка...