загрузка...

План відповіді

1. Соціальні верстви насе­лення Київської Русі.

2. Соціальні верстви на­селення Галицько-Волинського князівства.

3. Особливості суспіль­но-політичного життя.

У Київській Русі та  її наступниці Галицько-Волинському князівстві соціальні верстви населення поді-лялися на дві категорії: вільних і невільних людей. Таке стало можливим унаслідок становлення феодальних відносин. Очолював фе-одальну піраміду Великий князь, якому на-лежала вся державна влада у Київській Русі.
Він очолював дружину і призначав намісників. Необмежена влада Великого князя Київського була характерною рисою ранньофеодальної монархії, що оформилася в Київській Русі.
Княжу дружину складали старші воїни, тіуни, старші дружинники, їх називали «княжі мужі». Фактично це були землевласники — бояри. За службу вони отримували від князя землю й військову поживу. Бояри були впливовою економічною та політичною силою суспільства, особливо у Галицько-Волинському князівстві. Злочини, заподіяні проти бояр, каралися смертю, на відміну від злочинів проти інших верств населення.
Найбільш багата частина боярства — «великі бояри» — мала власні укріплені замки, воєнну дружину, вела торгівлю.
Смерди — вільні селяни, становили нижчу групунаселення, хоча воно залишалося вільним. Вони мали власну землю та вели на ній господарство, повинні були платити в казну податки та відбувати військову повинність з власним конем і зброєю. У зв’язку зі зростанням боярського землеволодіння число незалежних смердів суттєво скоротилось.
Закупи, що з’явилися в X—XIII ст., складали групу напіввільних людей, які тимчасово втратили свободу, але мали право її знову повернути.
Категорію невільних людей становили холопи (не мали майна, власності), рядовичи-селяни, які втратили особисту свободу через укладання з феодалами угоди, та ізгої (люди, які вибули з тієї соціальної групи, до якої належали, переважно це були колишні холопи).?
Населення Київської Русі а також  Галицько-Волинського князівства також поділялося на ремісників, купців, священиків. Служителі церкви (митрополити, єпископи, священики, диякони, ченці та черниці) складали окрему групу населення.
Особливістю суспільно-політичного життя Галицько-Волинського князівства стала жорстока боротьба боярства і князя за владу. «Старе боярство» міст Перемишль, Ярослав, Звенигород, Городок вело запеклу боротьбу з князем Данилом Романовичем.

Висновок. У Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві сформувалися основні соціальні групи феодального суспільства, такі як землевласники (феодали) та залежні селяни. Також в тогочасному суспільстві існувало багато перехідних соціальних категорій, які остаточно так і не оформилися.

Поняття, терміни, назви: ранньофеодальна монархія, соціальна структура, бояри, смерди, холопи.

Загрузка...