Зазвичай люди добровільно, без примусу дотримуються вимог права, не виходять за його межі. Такі вчинки (діяння), які не суперечать приписам правових норм або основним принципам певної держави, називають правомірною поведінкою. Наприклад, правомірною поведінкою можна вважати отримання громадянами обов’язкової середньої освіти. Для забезпечення цього процесу держава створює мережу шкіл, ліцеїв, гімназій, приймає закони, які регулюють порядок отримання середньої освіти, встановлює відповідальність за порушення права на отримання освіти.
Однак поведінка людей не завжди є правомірною, адже люди іноді порушують встановлені норми права, тобто діють протиправно. Протиправну поведінку називають правопорушенням.
Основними ознаками правопорушення є:
- Порушення норм права — це поведінка людей, виражена в дії (перевищення швидкості водієм автомобіля, викрадення чужої речі, запізнення працівника на роботу) або бездіяльності (наприклад, несплата податків, не- надання рятувальником допомоги постраждалим особам, невиконання умов договору тощо).
- Заподіяння шкоди суспільству, суспільним відносинам або особі (фізичної шкоди — нанесення тілесних ушкоджень, майнової шкоди — пошкодження речей, моральної шкоди — приниження честі, гідності людини).
- Усвідомлення вини — ставлення того, хто вчинив правопорушення, до власного діяння і його наслідків (умисне правопорушення — розуміння особою протиправності своїх дій та їх шкідливих наслідків (наприклад, убивство з помсти, заволодіння чужим майном), правопорушення з необережності — непередбачення особою шкідливих наслідків своїх дій або легковажне сподівання, що зможе їм запобігти (наприклад, виникнення пожежі в лісі внаслідок непогашеного багаття).
Отже, правопорушення — це діяння (проступок або злочин), що завдає шкоди суспільству, суспільним відносинам або особі й тягне за собою юридичну відповідальність. Юридичною відповідальністю називається встановлений законодавством і забезпечений державою обов’язок правопорушника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей.
За ступенем тяжкості та характером наслідків розрізняють такі види правопорушень, як цивільні проступки, адміністративні проступки, дисциплінарні проступки й кримінальні злочини.
Цивільні проступки — невиконання (неналежне виконання) зобов’язань, заподіяння шкоди майну (наприклад, пошкодження автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди) або заподіяння моральної шкоди (наприклад, потурання честі та гідності людини, її ділової репутації).
Адміністративні проступки — посягання на встановлений законом суспільний порядок: громадський спокій, правоохоронні норми, правила дорожнього
руху, правила виконавчої та управлінської діяльності (наприклад, безквитковий проїзд у тролейбусі, перевищення швидкості водієм, невиконання посадових обов’язків державним службовцем).
Дисциплінарні проступки — порушення трудових чи службових обов’язків (наприклад, запізнення працівника на роботу).
Кримінальні злочини — передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння — дія або бездіяльність (наприклад, грабіж, шахрайство, умисне вбивство).
Неправомірна поведінка людей завжди тягне за собою юридичну відповідальність і негативно впливає на майбутнє життя людини.
Висновок. Правомірною поведінкою називають вчинки, які не суперечать приписам правових норм або основним принципам певної держави. Протиправну поведінку називають правопорушенням, тобто діянням, що завдає шкоди суспільству, суспільним відносинам або особі й тягне за собою юридичну відповідальність. Основними видами правопорушень є цивільні проступки, адміністративні проступки, дисциплінарні проступки й кримінальні злочини. Неправомірна поведінка людей завжди тягне за собою юридичну відповідальність.
Ключові слова і поняття: правомірна поведінка, неправомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність, цивільні проступки, адміністративні проступки, дисциплінарні проступки й кримінальні злочини.
