загрузка...

План відповіді

1. Внутрішня і зовнішня політика князя Володи­мира Великого.

2. Внутрішня і зовнішня політика князя Яросла­ва Мудрого.

3. Значення діяльності кня­зів для Київської Русі.

У 980 р. київським князем став Володимир, який переміг у міжусобній боротьбі після смерті батька — князя Святослава. Володимир отримав непросту спадщину. Йому необхідно було встановити та посилити владу над 20 різними племенами (слов’янськими і неслов’янськими), що жили на території Київської Русі. Проводячи цю політику, Воло-димир придушив повстання в’ятичів, радими-чів, наклав на них данину.
Потім Володимир приєднав до Київської Русі міста Червенської Русі — Червень, Белз, Перемишль, а також землі ятвягів (що жили між Німаном і Західним Бугом).
Зміцнивши в такий спосіб міжнародне становище держави, Володимир розпочав проведення внутрішніх реформ: військової, адміністративної, судової, містобудівної тощо. Військова реформа полягала в тому, що племінна організація війська була замінена феодальною: за службу воїни одержували у власність землю. Почалося будівництво фортець-укріплень біля Києва («змієві вали»). По Десні, Трубежу, Сулі, Остеру зводилися укріплені міста, що стали опорними пунктами в боротьбі з кочівниками.
У ході адміністративної реформи держава була розділена на 8 округів, що поділялися на волості. На чолі округів стояли довірені особи князя або його сини.

Судова реформа була спробою розділити єпископський і цивільний суди.
Найбільш значною була релігійна реформа. 988 рік ст ав роком хрещення самого Володимира і введення християнства на Русі. Це мало величезне значення для зростання міжнародного авторитету Русі та прилучення її до світової культури, а також сприяло зміцненню влади князя.
Містобудівна реформа полягала у зведенні нових міст, церков і храмів. Так, були засновані міста Васильків на Київщині і Володимир на Волині. У Києві було зведене Теремне подвір’я, побудована Десятинна церква. Князь Володимир особисто пожертвував на будівництво цієї церкви десяту частину своїх доходів. Князь Володимир назавжди залишився в пам’яті народу і був оспіваний у билинах, казках, легендах як Володимир Червоне Сонечко. В історію ж він увійшов під ім’ям Володимира Великого, за свої воістину великі справи.
Часи правління Ярослава Мудрого  стали періодом найвищого розквіту Київської Русі.
Виникали нові міста, у яких велася жвава торгівля. Збільшення міст у свою чергу сприяло розвитку торгівлі та ремесл.?
За часів князя Ярослава Мудрого почався розквіт давньоруської культури. У Києві, Новгороді, Чернігові, Полоцьку були відкриті майстерні з виготовлення книжок. Ярослав зібрав у Києві багатьох книгописців і перекладачів з грецької на слов’янську мову, що переводили церковні книжки. За участю князя був створений перший звід літописів. Ярослав Мудрий зібрав першу бібліотеку — унікальне зібрання манускриптів.
Поширенню освіти у Київській Русі сприяла школа при соборі Софії Київської, відкрита для боярських і князівських дітей. Там навчали чи-тання і письма,  латинської грецької мов, викладали основи медицини.
Під час управління Ярослава Мудрого відбулось  розпочате складання єдиного зводу законів держави — «Руської правди», що містила дві частини: Правду Ярослава (близько 1072 p.), Правду Ярославичів і Статут Володимира Мономаха (1113 p.). «Руська правда» вважається найбільш повним і достовірним історичним джерелом зведень про життя Київської держави.
Ярослав Мудрий займався зміцненням і розширенням кордонів держави. Так, у 1030—1031 pp. у поляків були відвойовані червенські міста. У1036 р. Ярослав Мудрий остаточно розгромив печенігів, приєднав до території Київської Русі землі племен чудь, захопив місто Юр’єв.
Західні кордони зміцнювалися внаслідок успішних походів проти литовських племен.
У зовнішній політиці Ярослав Мудрий вважав за головне налагодження відносин з Візантією. Хоча  імператор візантійський Костянтин IX спробував змінити миролюбну політику Візантії відносно Русі, однак потім був змушений шукати примирення з нею. У 1046 р. була підписана нова російсько-візантійська угода.
Ярослав займався зміцненням русько-німецьких відносин — обмін посольствами відбувався двічі: у 1030—1031 і в 1040—1043 pp.
Найбільш характерною особливістю відносин  з різними країнами  Київської Русі за   Ярослава Мудрого було укладання династичних шлюбів із представниками правлячих династій Франції, Норвегії, Угорщини, Польщі, Візантії. Через це Ярослава називали «тестем Європи».
Сам Ярослав Мудрий  одружився з дочкою  короля Швеції Інгігердою, що давало можливість підтримувати русько-шведські відносини.

Висновок. Володимир Великий (980—1015) об’єднав усі східнослов’янські землі навколо Києва. Завдяки реформам князя Володимира Київська Русь стала  сильною європейською державою. За часів князя Ярос-лава Київська Русь досягла економічного і політичного розквіту, а сам Ярослав увійшов в історію під ім’ям Ярослава Мудрого. Міжнародна політика Ярослава сприяла зміцненню авторитету Київської Русі, завдяки чому держава посіла гідне місце в системі європейських відносин. 

Дати: 980—1015 pp.— князювання Володимира Великого; 988 р.— прийняття християнства на Русі; 1019—1054 pp.— князювання Ярослава Мудрого.