загрузка...

План відповіді

  1. Відкриття Києво-Моги- лянського колегіуму.
  2. Діяльність П. Могили.
  3. Видатні вихованці ко­легіуму (академії).

На початку 17 ст. національно свідома інтелігенція України зробила великий внесок в розвиток культури української, розширення та удосконалення освіти, становлення гуманітарної науки і доведення її до загальноєвропейського рівня.
Заснування Києво-Могилянського колегіуму відбулося в 1632 р. унаслідок активної культурно-просвітницької діяльності архімандрита Києво-Печерської лаври Петра Могили (1597—1647).
Він відкрив у приміщенні Троїцької церкви Києво-Печерської лаври школу на 100 осіб для вивчення «вільних наук» грецькою, слов’янською та латинською мовами. Невдовзі гетьман Війська Запорозького Іван Пет- ржицький дав згоду на об’єднання Київської братської школи та школи Києво-Печерської лаври. Так постав Києво-Могилянській колегіум.
П. Могила забезпечив викладання навчальних предметів такими високоосвіченими педагогами, як С. Косов, І. Трофимович. Було закупле-но майже 100 книжок: писання святих отців-богословів, історичні твори, твори філософів античної епохи, з тригонометрії, метафізики та ло-гіки. П. Могила активно впроваджував у навчально-виховний процес у колегіумі кращі освітянські наробки університетів Євроци. У колегіумі функціонували вісім класів (шкіл): фара, інфима, граматика, син- таксима, поезія, риторика, філософія, богослов’я. Курс навчання тривав сім років, з 1680 p.— 12 років.
Ті, хто навчався у молодших класах (інфима, граматика й синтаксима), називалися учнями, у старших — студентами.
Учні та студенти колегіуму отримували якісну освіту. Вони вивчали «сім вільних мистецтв» — граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, астрономію, музику. Велика увага приділялася вивченню давньослов’янської, латинської та книжної української мови за граматикою М. Смотрицького.
Учнів молодших класів навчали вчителі, а студентів старших класів — професори.
Освітня діяльність Києво-Могилянського колегіуму знайшла своє продовження у роботі філій, що були відкриті у Вінниці (1634) та Кременці (1636). Колегіум відіграв величезну роль у розвитку української освіти та культурного життя, захисті прав і свобод православного населення України. Діяльність випускників колегіуму сприяла зростанню національної свідомості та гідності українського народу. Видатними діячами України стали вихованці колегіуму JI. Баранович, І. Гізель, Й. Галятовський та багато інших. Випускник колегіуму, а згодом і вчитель цього закладу освіти Є. Славинецький став державним перекладачем при дворі московського царя Олексія Михайловича. Інший випускник колегіуму І. Ужевич написав видатну «Граматику словенську». Навчалися в колегіумі й український гетьман Павло Тетеря та наказний гетьман Яким Сомко. Вихованець ко-легіуму, а згодом його ректор І. Гізель-написав «Синопсис» (1674), який фактично став першим нарисом з історії України, Білорусі та Росії.

Викладачі колегіуму постійно удосконалювали лекції на вимоги часу, що надавало навчанню світський характер, дозволяло вихованцям бутй в курсі сучасних суспільно-політичних проблем.
JI. Баранович, який увійшов в історію України як видатний церковний, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч XVII ст., був випус-кником, викладачем і ректором колегіуму. JI. Баранович розпочав справу щодо відкриття в Чернігові, колегіуму на взірець Києво-Могилянського. Його перу належать видатні літературні твори українського бароко — «Меч духовний», «Нова міра старої віри», «Трубы словес проповедных».
Серед вихованців колегіуму слід назвати видатного діяча української, білоруської й російської культури С. Полоцького. Він складав проект Слов’яно-греко-латинської академії, влаштував у Москві друкарню, навчав московських царедворців поетики, риторики, філософії.
Почесне звання «лавроносного поета» носив випускник, а потім й педагог колегіуму С. Яворський. Саме він був главою церковного Синоду?
Руської православної церкви за часів правління царя Петра І. С. Яворський написав широко відомі твори на захист православної віри — «Виноград Христов» та «Камінь віри».
26 вересня 1701 р. великий вклад  в розвиток освіти й науки Києво-Могилянському колегіуму було надано статус Академії. У 18ст. визначальну роль в діяльності академії відігравали її колишні вихованці — Ф. Прокопович, Р. Заборовський, Г. Кониський, М. Козачинський. В основу навчально-виховного процесу в академії було покладено принципи гуманізму та елементи світської освіти.
У Києво-Могилянській академії навчалися Г. Полетика, Г. Сковорода, С. Гулак-Артемовський, С. Величко, Г. Граб’янка та багато інших видатних діячів освіти, науки, літератури.
Академія діяла до 1817 p., а з 1819 р. вона стала духовним навчальним закладом для підготовки церковнослужителів.
Роб отуКиєво-Могилянської академії  відновлено тільки в жовтні 1991 р. На сьогоднішній день ця академія є вищим навчальним закладом європейського рівня, центром освіти і наукових досліджень у різних сферах діяльності незалежної України.

Висновок. Києво-Могилянська академія відігравала важливу роль у розвитку української освіти 17-18  ст. Вона була демократичним вищим навчальним закладом, який сприяв пожвавленню культурного життя та зміцненню міжнародних зв’язків. Серед випускників академії багато видатних діячів освіти, науки, літератури, музики.
Дата: 1632 р. — засновано Києво-Могилянський колегіум; 26 вересня 1701 р.— колегіуму надано статус академії.
 Поняття, терміни, назви: колегіум, академія, «сім вільних мистецтв».
Особистість в історії: Петро Могила, Лазар Баранович.

Загрузка...