План відповіді

  1. Перші археологічні культури.
  2. Племена сіверян на те­риторії Харківщині.
  3.  Харківщина за часів Київської Русі

Територія Слобожанщини в період бронзового і залізного віків була заселена частково кочовими племенами аланів (на півдні, про що свідчать курганні і безкурганні поховання біля сіл Роздольне, Новоселки, міст Балаклеї й Ізюма), частково землеробськими, що вели осілий спосіб життя. Землеробські поселення знаходилися ще далі на північ, у лісостеповій зоні, і належать до культури полян поховальних урн (одержали назву від звичаю спалювати мертвих, а залишки складати в глиняну судину (урну) і закопувати в землю). Залишки поховань виявлені в с. Довжик, селищах Мартовій, Великій Данилівді, Терновому, біля Харкова. Основним заняттям племен культури поховань було плужне землеробство і скотарство. Існував рибний промисел, розвивалося гончарство. Землеробське господарство цього часу значно удосконалилося. Кухонна кераміка виготовлялася вже за допомогою гончарного кола і випалу. Наявність великої кількості монет свідчить про існування грошового обігу. Місцеве населення мешкало в укріплених селищах, розташованих біля невеличких річок.
З VIIICT. тут жили слов’янські племена сіверян, що і дали назву річці— Сіверський Донець. Населення займалося орним землеробством, про що свідчать знайдені археологами мотики, серпи, коси, зернові ями, уламки жорновів. Існували рибальство та осіле скотарство. Вирощували зерно і льон, з якого виробляли полотно. З лляного насіння виробляли олію, зокрема для освітлення. Крім того, наявні ознаки існування місцевого металургійного виробництва. Місцеве населення підтримувало торгові зв’язки зі східними купцями. Торгували зерном і льоном, шкірою, хутром, воском, медом. У громадському житті відбувався процес розпаду общин і формування ранньофеодального суспільства. У 884 р. київський князь Олег підпорядкував своїй владі сіверян і частину їхньої території, яка ввійшла в склад Київської Русі.
Частина території краю, заселена племенами салгівської культури, перебувала під владою Хазарського каганату і сплачувала йому данину. У 60-х pp  військо князя Святослава розбили Хазарський каганат і звільнили місцеве населення від влади хазар. З цього часу велика частина Слобожанщини ввійшла в склад Київської Русі.
До XIIст. на Русі відбувається процес відокремлення князівств. Це призводить до міжусобних війн, а згодом до феодальної роздрібненості. Сіверська земля була поділена між Переяславським , Чернігівським князівствами. В цей же час місцеве населення веде інтенсивну боротьбу проти кочових племен печенігів і половців. Руські князі організували кілька вдалих походів проти половців, проте основні сили ворога не були розгромлені. У 1238р. Переяславське князівство було знищене навалою татар. Населення зазнало великих страждань.

Висновок. Слобідська Україна з другої половини XIII до кінця XVI ст. являла собою територію, що пустує, тому отримала назву «Дике поле». У цей проміжок часу хазяями тут були татари.

 Поняття, терміни, назви: сіверяни, «Дике поле», хазари.

загрузка...