загрузка...

План відповіді

1. Національно-культурне відродження в Україні

у другій половині XVI — першій половині XVII ст.

2. Острозька академія.

3. Архітектура, мистецтво, література.

Розвиток української культури  16 — першої половини 17 ст. відбувався у тісному взаємозв’язку та під впливом досягнень культури Західної Європи епохи Відродження, а також російської та білоруської культур.
Першою українською вищою школою в Україні стала Острозька академія, що була заснована  приблизно 1576 р. в маєтку князя Костянтина Острозького на Волині. Ректором академії було призначено українського шляхтича з Поділля Г. Смотрицького. В академії працювали випускники європейських університетів, відомі культурні діячі І. Федоров, А.    Рімша, В. Сураський, Д. Наливайко, І. Вишенський, ієромонах Кіпріан. В Острозькій академії існував курс «семи вільних мистецтв»: що включала в себе граматики, діалектики, діалектики,геометрії арифметики, астрономії, музики. Видатні діячі , що були звязані із академією : П. Сагайдачний, І. Борецький, М. Смотрицький.
На початку 17 ст. у Львові, Києві, Луцьку виникли братські православні школи на зразок Острозької академії. Викладання предметів велося рідною мовою. їх двері були відкритими для кожного хто бажав, отримати освіту.
У той час засновано Києво-Могилянський колегіум, який об’єднав Київську братську школу та школу Києво-Печерської лаври.
Видатною подією того часу стало відкриття І. Федоровим у Львові першої друкарні (1573).
Набувало розвитку літописання — складені Густинський, Львівський, Острозький літописи. На Волині було написано Пересопницьке Євангеліє, що відрізнялося каліграфічним виконанням і було прикрашено чотирма орнаментами з мініатюрами.
У цей же час вийшли друковані книжки: «Апостол» та «Буквар» І. Федорова, «Великий требник» П. Могили, «Києво-Печерський патерик».
У літературі виникає новий жанр — полемічна література, що  спрямовалася  проти ополячення та окатоличування українського народу. Твори І.Вишенського, М. Смотрицького, С. Зизанія, 3. Копистенського піддавали критиці католицьке та уніатське віровчення.
Новими тенденціями архітектури стало те, що у містобудуванні з’явилися класичні ордерні форми, притаманні епосі Відродження. Поруч із цим поширюється стиль українського бароко, який особливо простежується у церковній архітектурі: Троїцька церква, Успенська церква у Переяславі, Софійський та Михайлівський собори у Києві, будівлі Молчанського монастиря у Путивлі, Спасо- Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському.
Також змінюється і світська архітектура міст України. У Києві на Подолі відкриваються торгові лавки та ремісничі майстерні. У Львові на Кам’янці створюються ринкові площі з кам’яними будівлями.
В образотворчому мистецтві простежується відхід від релігійної тематики, з’являються сюжети, запозичені з реального життя. Започатковані нові жанри живопису — батальний портрет та пейзаж. Розвивалися й основні види живопису — мініатюра, іконопис, гравюра, оформлення друкованих книжок, настінний розпис.
У цей період були створені ікони, на яких зображено Святу Марію з немовлям Ісусом як уособлення жінки-матері. Ікони «Воскресіння» з Рави-Руської, «Преображення» з Яблунева зображали природу Прикарпаття. Портретний живопис відображав унутрішній світ людини. Так, дуже реалістично написані портрети  короля польського Стефана Баторія, князя Костянтина Острозького.
Серед видатних художників того часу слід назвати В. Стефановича, Ф. Синьковича, Л. Пилиповича, С. Корунка.
Наприкінці 16 ст. у Львові виникли  організації художників, які сприяли розвитку світських жанрів, займалися підготовкою високопрофе- сійних майстрів образотворчого мистецтва. Почуття патріотизму, вірність православній вірі, святому обов’язку захищати українців від турецько- татарських нападів прославляються у народних піснях, думах: про Байду (Д. Вишневецького), козака Мамая, Самійла Кішку, П. Сагайдачного.
Висновок. Культура другої половини 16 — першої половини 17 ст. сприяла розвитку духовного життя народу. Вона набувала нових рис, запозичених з європейської культури, але зберігала національну самобутність українського народу.
Дати: 1573 p.— відкриття першої друкарні у Львові , 1576 р.— заснування Острозької академії.
Поняття, терміни, назви: Острозька академія, братства, українське бароко, полемічна література.
Особистість в історії: Костянтин Острозький, Іван Федоров.

Загрузка...