загрузка...

План відповіді

  1. Правові підвалини прав і обов’язків батьків і дітей у родині.
  2. Особисті немайнові права й обов’язки батьків і дітей.
  3. Особисті майнові права та обов’язки батьків і дітей.
  4. Правова ситуація.

З давніх-давен турбота про дітей, а пізніше обов’язок дітей допомагати своїм батькам стали моральними нормами, закріпленими в правилах народної педагогіки та настановах релігійних учень. Наразі сім’я, дитинство, материнство, батьківство охороняються державою (ст. 52 Конституції України). Конституція України в статтях 51, 52, 150, 151, 153, 155 закріпила положення щодо прав та обов’язків батьків і дітей.
•    батьки зобов’язані утримувати дітей до їхнього повноліття, а повнолітні діти повинні піклуватись про своїх непрацездатних батьків. Усі діти рівні у своїх правах незалежно від походження;
•    батьки мають переважне право на особисте виховання дитини, вони обирають форми й методи виховання дитини, але ці методи не повинні суперечити закону та моральним засадам суспільства;
•    батьки мають рівні права й обов’язки щодо своїх дітей, їхнього виховання.
Сімейним кодексом України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. Відповідно до ст.153 Сімейного кодексу України передбачені права батьків та дитини на спілкування. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування, зокрема якщо хтось із них перебуває у надзвичайній ситуації (лікарні, місці затримання та позбавлення волі тощо). Вагітній дружині мають бути створені у сім’ї умови для збереження її здоров’я та народження здорової дитини, а дружині-матері мають бути створені у сім’ї умови для поєднання материнства із здійсненням нею інших прав та обов’язків. Законодавчо обумовлено і право на батьківство, згідно з яким чоловік має право на батьківство, відмова дружини від народження дитини або нездатність її до народження дитини може бути причиною розірвання шлюбу.
Права та обов’язки батьків і дітей є взаємними. Таким чином, обов’язки батьків майже завжди будуть трансформуватися в права дітей, і навпаки. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини, її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини суперечить моральним засадам суспільства, а ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для накладання на них відповідальності. Держава зобов’язує батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я та зареєструвати не пізніше одного місяця від дня народження у відділенні реєстрації актів цивільного стану, визначивши походження дитини та присвоївши їй прізвище, ім’я, по батькові.
Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї. Вона має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органів опіки та піклування, інших органів державної влади, ор1 ганів місцевого самоврядування й громадських організацій, а також до суду, якщо вона досягла 14 років.
Майнові відносини між батьками і дітьми можна розподілити за трьома критеріями: роздільність майна батьків і дітей, коли при вирішенні спору між батьками та малолітніми й неповнолітніми дітьми майно визнається власністю батьків; право власності дитини; право спільної сумісної власності батьків і дітей. Батьки управляють майном, що належить малолітній дитині, без спеціальних повноважень, дбають про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Батьки укладають договори, що підлягають нотаріальному посвідченню, видають письмові зобов’язання від імені дитини, відмовляються від майнових прав дитини. Неналежне виконання батьками своїх обов’язків щодо управління майном дитини є підставою для покладання на них обов’язку відшкодування завданої матеріальної шкоди та повернення коштів, одержаних від управління майном Дитини. Батьки мають рівні обов’язки щодо утримання дитини. У разі сплати аліментів вони є власністю того з батьків, на чиє ім’я виплачуються, і мають використовуватись за призначенням.
Батьки також мають право на утримання. Повнолітні діти зобов’язані утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги.
Розгляньмо правову ситуацію. Батьки громадянина Н. перебували в розлученні з першого року народження дитини. Батько не брав участі у вихованні сина, не сплачував аліментів. Через тридцять років батько подав позов до суду з вимогою одержання аліментів від дорослого сина. Яке найімовірніше рішення суду?
Відповідь. Згідно зі ст. 204 Сімейного кодексу України, діти можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати (батько) ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків. У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.
Висновок. Права та обов’язки батьків та дітей є взаємними. Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків карається законом. Діти зобов’язані утримувати своїх непрацездатних батьків.
Ключові слова і поняття: права дитини, права батьків, обов’язки батьків, обов ‘язки дітей, аліменти.

Загрузка...