загрузка...

План відповіді

1. Полковий устрій Геть­манщини.

2. Функції органів влади Гетьманщини.

3. Полковий устрій Сло­бідської України та вла­да полковників.

Зміни в становищі різних верств населення укра­їнського суспільства
Адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини склався під час  Національно- визвольної війни під проводом Б. Хмель-ницького. Територія держави поділялася на 16 полків (7 — на Лівобережній Україні, 9 — на Правобережній), які складалися із сотен. За формою правління Гетьманщина (Військо Запорозьке) була козацькою республікою, тому її адміністративно-територіальний  складнагадував устрій Запорозької Січі:
1)    генеральний уряд на чолі з гетьманом;
2)    полковий уряд на чолі з полковником;
3)    сотенний уряд на чолі з сотником;
4)    влада міських і сільських козацьких отаманів.?
Найвищим органом законодавчої влади була Загальна (Генеральна) військова Рада, яка скликалася для схвалення заздалегідь підготовлених ключових питань розвитку держави.
Однак поступово роль Ради зменшилася. Її повноваження перебрала на себе Рада генеральної старшини, до неї входили генеральна старшина і полковники. На засіданнях такої Ради могли бути присутні представники міст, вищого духівництва, шляхти. На розгляд виносилися питання щодо укладання миру чи початку війни, винесення смертних вироків за найтяжчі злочини, надання привілеїв містам, церкві тощо.На чолі  Генерального уряду стояв гетьман. Під час правління  Б. Хмельницького відбулося суттєве зміцнення гетьманської влади. У його руках фактично була вся виконавча а також судова влада. Б. Хмельницький зменшив владу Старшинської Ради, видавав універсали, скликав Генеральну військову Раду, вів переговори з іноземними державами, контролював розвиток фінансової системи, укладав мир,, оголошував війну, був головнокомандуючим Війська Запорозького.
Після його смерті відбувається поступово обмеження гетьманської влади як Старшинською радою, так і російським царем.
Генеральна старшина була органом виконавчої влади, тобто фактично урядом Гетьманщини. До складу Генеральної старшини генеральний обозний, входили: генеральний писар, який очолював Генеральну канцелярію (вів усе ді-ловодство), два генеральні осавули (командували збройними силами), два генеральні судді (здійснювали судочинство, стояли на охороні норм і права), генеральний підскарбій (стежив за охороною клейнод), генеральний хорунжий а також генеральний бунчужний (відповідали за найвищі державні атрибути).

На чолі полка стояв полковник, якого обирали довічно. Полковники Слобідської України, оскільки вони стали засновниками цих полків, могли передавати владу в спадщину. Вони керували військовими, судо-вими, фінансовими, адміністративними справами і підпорядковувалися бєлгородському воєводі, який погоджував їх кандидатуру з російським царем. Полковнику допомагала керувати полкова старшина. Кожний слобідський козацький полк отримував від царя «жалувану грамоту» (право на козацький устрій, звільнення від податків, право на займанщину, вільну торгівлю). У др.пол.і 17 ст. в українському суспільстві відбулися певні зміни. Козацтво отримало достатньо привілеїв, зросла його кількість. Козаки Гетьманщини отримали право вільно мешкати в селах і містах, займатися торгівлею або ремісництвом. У Слобідській Україні козаки також набули  прав і привілеїв, вони отримали у влас-ність землю. Головним заняттям козаків Гетьманщини і Слобожанщини було несення військової служби. Козаки, які мешкали в селах, містечках й містах, отримали назву городових козаків. Відбувався процес формування козацької старшини — панівної верстви суспільства. Українська шляхта Гетьманщини поступово набула широких старшинських привілеїв і прав та злилася з  старшиною.
Деякі зміни відбулися і в житті селянства — основної частини українського суспільства. Селяни стали вільними, отримали право вільного пересування, вступу до козацтва.
Селяни Слобідської України також набули особистої свободи, за що платили податок до царської казни.
Права і привілеї мешканцями міст — міщанам — надавались відповідно до норм Магдебурзького права (Гетьманщина) та царських грамот (Слобідська Україна). Вони сплачували державні податки на заняття ремеслами, торгівлею, промислами, виконували деякі повинності на користь держави.
Православне духівництво поділялося на біле (митрополити, єпископи, священики) та чорне (ченці й черниці). Гетьмани і козацькі полковники щедро допомагали церкві, оскільки православ’я стало офіційним у козацтва.
Висновок. Адміністративно  устрій Гетьманщини а також Слобідської України мав багато спільних рис. Попри все існували й певні від-мінності, пов’язані з особливістю заселення Слобідської України. Завершення війни аку очолив  Б. Хмельницький позитивно вплинуло на зміни в соціальному устрою Гетьманщини.

 Поняття, терміни, назви: полковий устрій, козацька республіка, гетьман; Старшинська рада; Загальна (Генеральна) Рада; козацька старшина.

Загрузка...